бібліогр. с. 174-179 (97 джерел)

ПЕРЕДМОВА 8
Розселення праслов'ян у центральносхідній Європі. Готи. Навала гунів.
Вторгнення аварів; Аварський каганат 9
Слов'янські племена у європейських міграційних рухах Раннього Середньовіччя.
Єдина етнографічна група слов'ян. Рух слов'ян на Захід 14
Етнічні кордони розселення білих хорватів. Велика Моравія.
Просування морав'ян на Схід. Прихід угрів 18
Утворення Польського князівства. Хрещення Мєшка І; набуття польськими королями спадкових прав на білохорватські території.
Зміцнення Польської держави за Болеслава Хороброго 24
Білохорватські князівства і русино-українські роди в історичному Закарпатті.
Входження північно-словацьких земель до складу України-Руси. Угорська Корона.
Заселення прикарпатських земель вихідцями з Волощини, Семигороддя, Сасовії 29
Перебування Закарпатської України і Буковини у складі Київської і Галицької держав.
Бойки; руські жупи і комітати в Угорській Руси.
Кирило і Мефодій - слов'янські просвітителі та проповідники християнства 32
Межі Галицько-Волинської держави.
Повернення сасівських лицарів зі Святої землі; запрошення їх Данилом для охорони галицьких кордонів.
Нові адміністративні райони в Угорській Русі 37
Інкорпорація Угорською Короною земель Галицько-Волинського князівства.
Боротьба за княжіння в Галичі. Галичани в Угорському королівстві. Татари в Шариші 41
Князівсько-боярські чвари у Галицько-Волинському князівстві.
Поїздка князя Данила до хана Батия. Розширення Данилом меж князівства.
Пошук Данилом союзників для боротьби з татарами 47
Феоди закарпатських магнатських родин україно-русинського походження.
Невдача із зайняттям австрійського трону. Коронація Данила.
Князь Лев - наступник короля Данила 50
Саси-охоронці галицького кордону; еволюція розвитку україно-руської шляхти.
Східнослов'янська основа Карпатського покордоння 53
Погранична служба за Андраша II - короля Галичини і Володимерії.
Колонізація Мараморошу. Набуття приєднаними Угорщиною землями державного устрою.
Сасівські села-осади в Прикарпатті 57
Перші згадки про «волохів». Король Карл Роберт; переслідуваньня руських магнатів і шляхти в Угорській Русі.
Ототожнення назв «русини» і «волохи» 62
Посилення тенденції до об'єднання Угорської Русі з Галицьким королівством.
Поразка руських магнатів і шляхти у протистоянні з королем Карлом Робертом; втрата Мункача і північнословацьких земель 66
Черговий похід татар на Галицьку Русь; загибель князів Андрія і Лева - останніх з династії Романовичів.
Напад польського короля Казимира III; Дмитро Детько.
Перехід окупованих земель під владу Угорщини.
Надання спишським землевласникам шляхетства. Король Людовик І.
Заснування Драгошем Молдавського князівства 70
Утворення Волоського князівства - «Господарства Волоського».
Входження Трансільванії до складу Угорської Корони.
Міграційні потоки «волохів» у галицькі і словацькі покордонні землі.
Приєднання «Шипинської землі» до Молдови 76
Владислав Опольчик з Орави - намісник в Галичині.
Активна колонізаційна політика польських і угорських королів; надання прибульцям наділів під осади в Карпатському покордонні 79
«Волоська колонізація» східних схилів Карпат.
Збільшення кількості шляхтичів наданням шляхетського статусу за військові заслуги.
Федір Корятович - володар Мукачівської і Маковицької доміній 84
«Руська Волощина» на словацьких землях.
Події після смерті Людовика Угорського; династія Ягеллонів.
Структуризація сіл-осад на руському, волоському, німецькому і шляхетсько-польському праві.
Турецький наступ і міграція русино-волохів на північ і захід Угорської Русі 89
Протидія україно-русинів асиміляції. Спишські землі під Польщею; спишські старости.
Волоські протопласти сасівських родин.
Урівнювання в правах руської шляхти з угорською 95
Створення «руським кнезем» Матіяшем (Матвієм) Корвином централізованої угорської монархії.
Надання Корвином графських титулів і прибуткових концесій русинам.
Політика правителів Молдови щодо сусідніх українських земель 99
Королівські привілеї руським шляхтичам у Рудних горах; русино-волоська колонізація у Моравській Волощині.
Посилення економічного принципу на галицьких землях 104
Війтівства і солецтва в Сяноцькій землі.
Переважання сасівських осад на північно-східному кордоні Польщі з Угорщиною 106
Ослаблення Угорщини перед новим походом османів у Європу.
Станіслав Оріховський про турецьку загрозу для християнського світу.
Перемога турків під Мохачем; розпад Угорщини 109
Переселення магнатів і землевласників зі сходу Угорщини на словацькі землі після турецького завоювання.
Семигородське князівство між Габсбурзькою і Османською імперіями.
Поширення протестантизму серед шляхти; пам'ять про національне коріння 113
Створення козацького лицарського ордену; його посилення за часів Стефана Баторія - «козацького короля» з трансільванських князів.
Зміцнення феодальних доміній і зрівняння в правах християн різних конфесій у Трансільванії 118
Воєнна антиосманська стратегія європейських держав.
Політичні і культурні зв'язки українського козацтва з Трансільванією.
Родичання «ходачкової» шляхти у межах нових «країн» у Карпатському покордонні 122
Способи господарювання магнатами і сяноцькою та перемиською шляхтою.
Скупчення шляхти на Покутті і в Турківському повіті.
Запровадження панщини в Закарпатті 127
Стереотипи самоідентифікації в середовищі русино-української шляхти.
Боротьба за власну церкву. Ужгородська Унія 131
Розгром під Віднем турецької армії, сподівання османів на реванш.
Розорення шляхетських господарств Прикарпатгя від військових баталій, поборів, постоїв тощо.
Масові втечі шляхетських родин на менш загрожені території 139
Пробудження національної свідомості після запровадження Унії в Галичині та Закарпатті.
Опір уніатського священства денаціоналізації українців.
Андрій Бачинський і усамостійнення Мукачівської єпархії.
Перший розподіл території Речі Посполитої 142
Другий і третій переділи Польщі. Прилучення Буковини до королівства Галичини і Володимирії.
На шляху до об'єднання україно-руських земель 148
Продовження вимушених переселень українських шляхетських родин після переділів Речі Посполитої.
Мезальянсні трагедії в шляхетському середовищі 150
Різні шляхи збагачення шляхетських родин. Причини їхнього зубожіння; захист шляхетськими свідоцтвами від переводу в панщизняні «хлопи» 156
Чотириступеневий поділ шляхти. Пожиттєві орендонадання.
викуп громадських земель, шляхетські закутки. «Весна народів».
Спільні духовні центри Галичини і Угорської Русі. Урядові реформи 159
Автономічні устремління україно-русинської інтелігенції; Адольф Добрянський.
Польська аристократів та ідея польського слов'янофільства. Москвофільство русинської інтелігенції 164
Розпад Австро-Угорської імперії. Національні Ради.
Автономний край «Руська Країна». Буковинське Віче.
Проголошення самостійності Карпатської України; Августин Волошин 169
ПІСЛЯМОВА 172
ЛІТЕРАТУРА 173
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК 179

Не можна не погодитися з переконанням багатьох сучасних істориків в тому, що «...політико-географічна матриця простору це єдина доказова і усталена система просторових координат при викладі історій країн/держав», але, безперечно, також і таких людських спільнот як геральдичні роди. Тому для досягнення повнішої інформативності про геральдичну спільноту Драго-Сасів матеріал про неї подано на тлі історії тих країн, через які у свій час пролягав її складний і дієвий життєвий шлях. Водночас у книзі поєднані в часі та просторі життєві шляхи окремих представників геральдичних родів з Карпатського покордоння та історичного Закарпаття, як ілюстративне доповнення до важливих для сасівського роду історичних подій.
У розповіді також ідеться про окремі відгалуження цього геральдичного роду та представників його родин, які волею долі часто потрапляли у складні політичні, подеколи навіть трагічні життєві колізії, та про те. як вони поборювали численні труднощі або програвали в боротьбі з ними.

Для науковців і всіх, хто цікавиться історією рідного краю.