Приватний щоденник [Текст] : ...Майдан. Війна... / М. Матіос ; видавець Василь Гутковський ; художнє оформлення Сергій Іванов
Publication: Львів : Літературна аґенція "Піраміда", 2015Description: 355 с. : іл. ; 206 мм.Language: українська.Country: Україна.ISBN: 978-966-441-417-0.Розділ знань: Літературно-художнє виданняУДК: 82-94.161.2У час, «коли музи здебільше мовчать, а говорить зброя», Марія Матіос розпочинає «особисту війну і боротьбу» за «кожну конкретну людину» - боротьбу за свою Націю. У найдраматичніші та найкривавіші дні Майдану вона боронить Націю від звірств Беркута та ошаленілих тітушок; у київському СІЗО, судах, лікарнях, госпіталях, у солдатських траншеях та бліндажах, у розбомблених містечках та селах Донбасу - вона захоплюється Її мужністю, благородством та гідністю. А в дні глибокої скорботи та дні світлої радості надії вона просто тримає свою Націю за руки, втирає їй сльози, «передаючи своє тепло і співчуття»...
Item type | Current library | Call number | Status | Barcode | |
---|---|---|---|---|---|
![]() |
Школа № 7 | 82-94.161.2/М32 (Browse shelf(Opens below)) | Available | SC7LV008562 |
Фото з архіву Марії Матіос.
«Приватний щоденник», мабуть, найочікуваніша книжка Марії Матіос, якою відома українська письменниця «загартовує правдою» про ексклюзивні події Майдану та триваючої війни, учасником чи свідком яких вона була. Це свого роду хроніка, що починається з кінця 2013-го і до середини літа 2015-го року. І крізь цю призму письменниця дуже зворушливо і дуже чуттєво описує маленькі історії українських родин, життя яких болючими втратами та глибокими ранами назавжди змінив Майдан... змінила війна... А ще - свої історії «про конкретні битви за життя дуже конкретних людей».
У час, «коли музи здебільше мовчать, а говорить зброя», Марія Матіос розпочинає «особисту війну і боротьбу» за «кожну конкретну людину» - боротьбу за свою Націю. У найдраматичніші та найкривавіші дні Майдану вона боронить Націю від звірств Беркута та ошаленілих тітушок; у київському СІЗО, судах, лікарнях, госпіталях, у солдатських траншеях та бліндажах, у розбомблених містечках та селах Донбасу - вона захоплюється Її мужністю, благородством та гідністю. А в дні глибокої скорботи та дні світлої радості надії вона просто тримає свою Націю за руки, втирає їй сльози, «передаючи своє тепло і співчуття»...
There are no comments on this title.