Редакційна колегія бібліотеки:
Ю. П. Дяченко, В. О. Замлинський, Л. Г. Мельник, Ю. Μ. Мушкетик, В. Г. Сарбей, В. А. Смолій, В. П. Тараник, Ф. П. Шевченко (голова).

СИНТЕЗ МИНУВШИНИ
ТОМ І
І. Розвиток української історичної думки й наукових історичних досліджень з кінця XVIІI століття й до наших днів 8
II. Питання про схему історії східної Європи в зв’язку з історією України. Назви «Русь» і «Україна». Джерела української історії: літописи, записки чужинців, пам’ятки юридичні; здобутки археології 21
III. Природа України як фактор історичного розвитку. Передісторичне минуле української землі. Грецька колонізація північного Чорномор’я і кочівники. Розселення слов’ян у східній Європі. Питання про початки українсько-руської державності в історичній літературі. Варяги та їх участь в організації українсько-руської держави 32
IV. Перші київські князі. Охрещення України-Русі. Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Київська держава та її міжнародне становище. Питання про форму державного устрою київської Русі-України в науковій літературі 47
V. Початок розпаду Київської держави. Половецька руїна. Княжі усобиці. Відокремлення земель. Науковий спір про нібито великоруське населення Наддніпрянщини в домонгольську добу. Сформування великоруської народності 59
VI. Політичний і суспільний устрій Русі-України за часів Київської держави. Економічні відносини. Просвіта і мистецтво 73
VII. Галицько-Волинська держава. Володимирко. Ярослав Осмомисл. Роман. Король Данило і його рід. Татарська руїна. Упадок Галицько-Волинської держави 84
VIII. Становище Наддніпрянської України-Русі після татарської руїни. Литва. Перехід українських земель під владу князів Литовських. Литовсько-польські унії 101
IX. Устрій і побут на українських землях в складі Великого Князівства Литовського в XIV — XVI ст. Князівська влада й органи центральної й краєвої управи. Пани-Рада. Суспільні верстви. Литовський статут і Копні суди 117
X. Західноукраїнські землі під Польщею. їх політична й суспільно-економічна еволюція. Наслідки Люблінської унії для східноукраїнських земель. Наддніпрянські землі й нова їх колонізація 135
XI. Різні погляди на причини й характер польсько-українських відносин XVI — XVII ст. Питання про походження української козаччини в історичній літературі. Умови й обставини формування козаччини 148
XII. Становище православної церкви в Литовській і Польській державах. Відокремлення московської митрополії. Внутрішня організація православної церкви на українських землях. Занепад церковного життя в другій половині XVI ст. Початки відродження й роль в ньому міщанства. Церковні братства 166
XIII. Церковна унія в Бересті. Спроби унії в XIII — XV ст. Православні єпископи на чолі уніонної акції. Берестейський собор і його ближчі наслідки. Релігійна полеміка й боротьба. Перші козацькі повстання. Рухи Косинського й Наливайка 181
XIV. Козаччина на початку XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Козаччина в обороні православної церкви. Відновлення православної ієрархії 200
XV. Козаччина в 20—30-х роках XVII ст. Повстання Жмайла й Тараса Федоровича. Сеймова боротьба за православіє. Петро Могила і його доба. Повстання Павлюка й Острянина. Об’єднання українських земель під Польщею 216
том II
I. Хмельниччина в історіографії. Польська Річ Посполита напередодні повстання Хмельницького. Причини повстання. Особа Богдана Хмельницького. Підготовка повстання. Перші успіхи. Кампанія 1649 р. і Зборівський трактат 234
II. Берестецька кампанія. Білоцерківський трактат. Молдавська політика Хмельницького. Нова війна з Польщею. Союз із Москвою 1654 р. Його оцінка в історичній літературі. Московсько-Українська війна з Польщею 1654—1656 років. Політичні плани Хмельницького. Союз із Швецією й Трансільванією. Смерть Богдана Хмельницького. Оцінка його особи в історичній літературі 256
IIІ. Гетьманування Івана Виговського. Розрив із Москвою. Галицька унія. Бій під Конотопом. Юрій Хмельницький гетьманом. Переяславська умова 1659 р. Чуднівська кампанія і новий польсько-український союз. Роздвоєння України. Тетеря і Бру-ховецький. Похід короля Яна Казимира на Лівобережну Україну. Анархія на Правобережжі 284
IV. Петро Дорошенко. Подорож Бруховецького до Москви й заведення воєводської управи на Лівобережжі. Війна Дорошенка з Польщею 1667 р. Повстання Бруховецького проти Москви. Дорошенко опановує Лівобережну Україну. Його боротьба з Суховієм і Ханенком. Многогрішний гетьманом на Лівобережжі. Турецька політика Дорошенка й війна 1672 р. Самойлович. Упадок Дорошенка. Чигиринські походи. Юрій Хмельницький — «князь України». Бахчисарайський мир 305
V. Заходи Туреччини й Польщі щодо колонізації Правобережної України. «Вічний мир» Москви з Польщею і його наслідки для України. Підпорядкування української церкви московському патріархові. Кримський похід 1687 р. й упадок Самойловича. Гетьман Мазепа. Його внутрішня політика. Повстання Петрика. Війна з Туреччиною й Кримом 327
VI. Українська козацька держава другої половини XVII ст. Її територія й устрій. Гетьман. Козацька Рада. Старшина. Військо. Фінанси. Торгівля. Суспільні верстви й їх взаємні відносини. Запоріжжя. Просвіта й культура 344
VII. Участь України у Великій північній війні. Мазепа окупує Правобережену Україну. Арешт Палія. Шведсько-український союз. Похід Карла XII на Україну. Батурин і Полтава. Московський терор. Смерть Мазепи в еміграції. Гетьман Пилип Орлик і його конституція. Похід Орлика на правобережну Україну. Прутська кампанія. Діяльність Орлика в еміграції 366
VIII. Політика російського уряду супроти Гетьманщини після полтавської катастрофи. Деморалізація козацької старшини. Канальні роботи. Нищення української закордонної торгівлі. Гетьман Скоропадський і його становище. «Малоросійська Колегія». Павло Полуботок. Новий курс супроти України за царя Петра II. Гетьманування Данила Апостола 389
IX. Друга Малоросійська Колегія. Російсько-Турецька війна 1734—1740 років та її тяжкі наслідки для Гетьманщини. Кирило Розумовський гетьманом. Напрямок його діяльності. Судові реформи. Зростання ролі старшини. Скасування Гетьманщини. Петро Румянцев малоросійським генерал-губернатором. Скасування української автономії. Історичне значення Гетьманщини 418
X. Заселення Слобідської України. Слобідські козачі полки. їх соціальний і економічний устрій. Землеволодіння. Військова служба. Російські реформи XVIII ст. Скасування козацького устрою. Культурне життя Слобожанщини 443
XI. Запоріжжя після свого переходу в 1734 р. під російську владу. Його політичний і соціальний устрій. Економічне життя. Сербська колонізація запорізьких земель. Зруйнування Запорізької Січі. Запорізька еміграція в Туреччині. Поворот задунайських запорожців до Росії. Азовське козацьке військо. Козаки чорноморські або кубанські 459
XII. Правобережна Україна в XVIII ст. Гайдамацькі рухи. Коліївщина 1768 р. Опришки в Галичині. Церковна унія в Галичині та її наслідки. Прилучення Галичини до Австрії. Підкарпатська Русь 476
XIII. Об’єднання українських земель під Росією. Перетворення козацької старшини в російське дворянство. Початки українського національного відродження. Опозиційні настрої на Лівобережжі в першій чверті XIX ст. Польське українофільство. Кирило-Мефодїївське Братство. Російська політика на Правобережжі. Київська козаччина 1855 р. 496
XIV. Пожвавлення українського національного руху в Росії після Кримської війни. Селянська реформа 1861 р. Народництво й хлопоманство. Репресії проти українства в Росії. Галичина під Австрією. Скасування панщини. Початки національного відродження. 1848-й р. Москвофіли й народовці. Взаємини з Україною Наддніпрянською 517
XV. Український рух 70-х років. Указ 18 травня 1876 р. 80-і роки. Радикалізація українського руху. Революція 1905— 1906 років і українство. Успіхи українського національного руху в Австро-Угорщині. Українство на порозі світових подій 540
Покажчик імен 557

Ця книга — одна з найвидатніших праць українського історика Д. І. Дорошенка. На багатому історичному матеріалі автор докладно показує основні етапи історичного розвитку українського народу від найдавніших часів до початку XX ст. Працю характеризує оригінальний методологічний підхід до оцінки складних і суперечливих явищ.

Для наукових працівників, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією рідного краю.