На обкладинці використано картину Джона Еткінсона Ґрімшоу (1836-1893)

Вступ 3
Розділ перший 8
Розділ другий 23
Розділ третій 40
Розділ четвертий 62
Розділ п’ятий 79
Розділ шостий 101
Розділ сьомий 120
Розділ восьмий 135
Розділ дев’ятий 149
Розділ десятий 622
Розділ одинадцятий 183
Розділ дванадцятий 213
Розділ тринадцятий 229
Розділ чотирнадцятий 248
Розділ п’ятнадцятий 265
Розділ шістнадцятий 295
Епілог 307
Коментарі 312

Роман «Лютеція» — черговий постмодерний витвір Юрія Винничука з елементами містики, детективу, еротики, гумору і смутку. Автор зупиняється, як колись Данте, «на півдорозі», щоб озирнутися назад і довідатися, хто він насправді, прагнучи звести порахунки зі своїм молодечим бунтом проти навколишньої совєтської дійсності, розкопати щось більше про свою родину. І все це на тлі нестримних любовних пригод не тільки автора, але й львівського Дон Жуана 1840-х років Івана Вагилевича.
Таємничу Лютецію, дівчину зі снів, розшукують герої роману. На перепоні цих пошуків стоїть не менш таємнича організація, члени якої носять імена карт. А десь поза цим світом триває Велика Битва, звістки про яку приносять ціною свого життя мужні Листарі, до яких належить і Лютеція.