На обкладинці — репродукція картини неперевершеного майстра морського пейзажу Івана Айвазовського (1817-1900)
"Корабель "Марія" під час шторму". Полотно, олія. 1892. Феодосійська державна картинна галерея імені І.К.Айвазовського.

Від видавця до читача 5
Лист капітана Гуллівера до його двоюрідного брата Сімпсона 7
ЧАСТИНА ПЕРША
ПОДОРОЖ ДО ЛІЛІПУТІ!
РОЗДІЛ І
Автор оповідає про себе та про свою родину. Що спонукало його до мандрів. Його корабель розбивається і він рятується та щасливо допливає до берега країни ліліпутів, його беруть у полон і привозять до столиці.
— 12 —
РОЗДІЛ II
Імператор Ліліпутії у супроводі багатьох вельмож приходить подивитись на автора в його ув’язненні. Опис особи та одягу імператора. Щоб учити автора мови ліліпутів, до нього призначено вчених. Лагідною поведінкою автор здобуває ласкаве ставлення до нього. Кишені його обшукують та відбирають у нього шаблю й пістолети.
— 22 —
РОЗДІЛ III
Автор дуже оригінальним способом розважає імператора та його придворних обох статей. Опис придворних розваг у ліліпутів. Авторові дають на певних умовах волю.
— 32 —
РОЗДІЛ IV
Опис Мілдендо, столиці Ліліпути, імператорського палацу. Розмова автора з першим секретарем про справи імперії. Автор пропонує імператорові прислужитись йому в його війнах.
— 40 —
РОЗДІЛ V
Автор запобігає ворожому нападові. Йому дають високий почесний титул. Приїздять посланці імператора бле-фущан і просять миру. Пожежа в апартаментах імператриці. Як автор урятував решту палацу.
— 45 —
РОЗДІЛ VI
Про жителів Ліліпути; їхня наука, закони та звичаї; система виховання дітей. Як жив автор у цій країні. Реабілітація ним однієї вельможної дами.
— 51 —
РОЗДІЛ VII
Автор, діставши звістку про намір обвинуватити його в державній зраді, тікає до Влефуску. Як прийняли його там.
— 61 —
РОЗДІЛ VIII
Добра нагода дає авторові змогу покинути Блефуску і, подолавши деякі труднощі, щасливо повернутися на батьківщину.
— 69 —
ЧАСТИНА ДРУГА ПОДОРОЖ ДО БРОБДІНГНЕГА
РОЗДІЛ І
Опис шторму. Автор разом з матросами відправляється на острів по воду. Його покинуто на березі. Мандрівника забирає тубілець і відносить до фермера.
— 76 —
РОЗДІЛ II
Портрет доньки фермера. Автора відвозять до сусіднього торгівельного міста, а потім до столиці. Подробиці його подорожі.
— 88 —
РОЗДІЛ III
Автора викликають до двору. Королева купує його в фер мера. Автор диспутує з великим ученим його величності. Для нього влаштовують приміщення в палаці. Він — у ве ликій ласці в королеви. Автор захищає честь своєї батьків щини. Його сварки з карликом королеви.
— 94 —
РОЗДІЛ IV
Опис країни. Пропозиція виправити сучасні карти. Ko ролівський палац. Кілька слів про столицю. Як мандрував автор. Опис головного храму.
— 104 —
РОЗДІЛ V
Деякі авторові пригоди. Страта злочинця. Автор вияв ляє свою вправність у мореплавстві.
— 109 —
РОЗДІЛ VI
Різні вигадки автора на потіху короля та королеви. Він виявляє свої музикальні здібності. Король розпитує про дер жавний лад Англії, і автор розповідає про нього. Зауважен ня короля з цього приводу.
— 118 —
РОЗДІЛ VII
Любов автора до своєї країни. Він робить королю дуже вигідну для того пропозицію, але його величність відкидаї її. Необізнаність короля з політикою. Знання в цій країні дуже недосконалі й обмежені. Закони, військові справи та партії в тій державі.
— 127 —
РОЗДІЛ VIII
Король і королева їдуть подорожувати до кордонів свої і держави. Автор супроводить їх. Докладне оповідання про те, як автор покинув країну. Він повертається до Англії
— 133 -
ЧАСТИНА ТРЕТЯ ПОДОРОЖ ДО ЛАПУТИ, БЕЛНІБАРБІ, ЛАГНЕГА, ГЛАБДАБДРІБА ТА ЯПОНІЇ
РОЗДІЛ І
Автор виряджається у свою третю подорож. Його беруть у полон пірати. Злосливість одного голландця. Прибуття автора на острів. Його беруть до Лапути.
— 146 —
РОЗДІЛ II
Опис характеру та звичаї лапутян. Оповідання про їхню науку. Про короля та його двір. Як прийняли там автора. Жителі бояться та непокояться. Оповідання про жінок.
— 152 —
РОЗДІЛ III
Явище, яке пояснюється за допомогою сучасної астрономії. Великий її розвиток у лапутян. Королівський метод придушувати повстання.
— 161 —
РОЗДІЛ IV
Автор покидає Лапуту. Його привозять до Белнібарбі. Він прибуває до столиці. Опис столиці та прилеглих місцевостей. Один вельможа гостинно приймає автора в себе. Його розмова з цим вельможею.
— 168 —
РОЗДІЛ V
Авторові дозволено оглянути Велику Академію в Лагадо. Докладний опис Академії. Мистецтва, що їх досліджують професори.
— 174 —
РОЗДІЛ VI
Дальший опис Академії. Автор пропонує деякі удосконалення, що їх приймають з подякою.
— 182 —
РОЗДІЛ VII
Автор покидає Лагадо й прибуває до Мелдонади. Кораблів нема. Він вирушає в недовгу подорож до Ґлабдабдріба. Прийом в управителя.
— 188 —
РОЗДІЛ VIII
Дальший опис Глабдабдріба. Поправки до давньої та су часної історії.
— 193 —
РОЗДІЛ IX
Автор повертається до Мелдонади і звідти відпливає кораблем до королівства Лагнег. Автора заарештовано. Його посилають до двору. Як його прийняли там. Велика ласка короля до його підданців.
— 200 —
РОЗДІЛ X
Похвала лагнежцям. Докладний опис стрелдбрегів та чиє ленні розмови автора на цю тему з деякими видатними особами.
— 204 —
РОЗДІЛ XI
Автор покидає Лагнег і відпливає кораблем до Японії. Звідти він на голландському судні повертається до Амстер дама, а з Амстердама до Англії.
— 213 -
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА
ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ ГУЇГНГНМІВ
РОЗДІЛ І
Автор виряджається в подорож як капітан корабля. Екіпаж змовляється проти нього; довгий час його тримають ув’язненого в каюті, а тоді зсаджують на берег у невідомій країні. Він іде вглиб цієї країни. Опис єгу — дивної породи тварин. Автор зустрічає двох гуїгнгнмів.
— 218 —
РОЗДІЛ II
Гуїгнгнм приводить автора до свого житла. Опис цього житла. Як прийняли автора. їжа гуїгнгнмів. Автор у скрутному становищі через брак харчу. Справу нарешті налагоджено. Як харчувався автор у цій країні.
— 225 —
РОЗДІЛ III
Автор вивчає мову. Гуїгнгнм, його господар, допомагає йому вчитися. Мова гуїгнгнмів. Чимало визначних гуїгнгнмів приходять з цікавості подивитись на автора. Він коротко розповідає господареві про свою подорож.
— 231 —
РОЗДІЛ IV
Уявлення гуїнгнмів про правду і брехню. Господар не схвалює промови автора. Автор докладніше розповідає про себе та свої подорожні пригоди.
— 237 —
РОЗДІЛ V
З наказу свого господаря автор знайомить його із становищем Англії. Причини воєн між монархами Європи. Автор починає викладати англійську конституцію.
— 242 —
Продовження опису становища в Англії. Характеристи ка першого або головного міністра при європейських дворах.
— 249 —
РОЗДІЛ VII
Велика любов автора до рідного краю. Зауваження його господаря щодо описаних автором англійської конституції та англійського уряду, паралелі та порівняння. Cnocmepeження господаря над людською природою.
— 256 —
РОЗДІЛ VIII
Автор розповідає про деякі особливі властивості єгу. Be ликі чесноти гуїгнгнмів. Виховання та вправи їхньої мо лоді, їхні національні збори.
— 263 —
РОЗДІЛ IX
Палка дискусія на національних зборах гуїгнгнмів і чим вона закінчилась. Освіта гуїгнгнмів, їхні будівлі. Похорон у них. Хиби їхньої мови.
— 269 -
РОЗДІЛ X
Господа автора та його щасливе життя серед гуїгнгнмів Він удосконалюється в чеснотах, перебуваючи з ними. їхні розмови. Господар сповіщає автора, що він повинен покину ти їхню країну. Він з горя непритомніє, але скоряється. З допомогою приятеля-слуги він робить човен і навмання пус кається в море.
— 274 —
РОЗДІЛ XI
Небезпечна подорож автора. Він прибуває до Нової Гол ландії, передбачаючи оселитися там. Один з тубільців стрілою ранить його. Автора хапають і силоміць садовлять на португальський корабель. Дуже чемне поводження з ним капітана. Автор повертається до Англії.
— 281
Правдивість автора. З яким наміром опублікував він свій твір. Він засуджує мандрівників, які відхиляються від істини. Автор запевняє, що не мав будь-якого лихого намислу, писавши цю книгу. Відповідь на одне зауваження. Метод колонізації. Похвала його батьківщині. Ствердження прав корони на країни, описані автором. Труднощі завоювання їх. Автор остаточно прощається з читачем, розповідає, як житиме далі, дає гарні поради й закінчує книгу.
— 289 —
Примітки 296
Джонатан Свіфт (біографічна довідка) 299

Впродовж майже трьох століть не перестає бути актуальним безсмертний роман англійського письменника Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера». У сатиричній формі політичного памфлета змальовано інтриги можновладців, їх підлабузництво та марнослів’я. На прикладі головного героя твору лікаря Гуллівера письменник пристрасно відстоює кращі риси простої людини — чесність, доброту, порядність і справедливість.