Роман Іваничук, відомий український письменник і громадський діяч, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, Герой України, народився 1929 р. у селі Трач на Івано-Франківщині в сім’ї вчителя. Після завершення навчання на філологічному факультеті Львівському університету в 1957-му працював учителем української мови і літератури у с. Щирець Львівської області. У 1958 р. вийшла друком перша збірка новел Іваничука, яка принесла йому визнання. З 1963-го по 1990 р. працював у редакції львівського журналу «Жовтень» (від 1990 р. — «Дзвін»), завідував відділом прози. Роман Іваничук є одним з організаторів, був депутатом Верховної Ради І скликання, першим головою відродженої львівської «Просвіти».
Роман Іваничук по праву вважається патріархом української історичної романістики. У його доробку двадцять історичних романів, якими письменник намагається заповнити білі плями нашої історії, «внести дрібку своєї праці задля збереження й повернення історичної пам’яті в народі». Він відомий також як майстер «малої» прози, автор коротких повістей, новел і есеїв.

Криворівенські етюди (мозаїка) 3
Noτa Bene! 22
Оферми з тридцять шостого реґіменту 47
Соло на флейті 95
Неспокутне 109
Лісова повість 125
Погоня. Історичне оповідання 148
Присутність відсутнього. Діяріюш 180
Сліди на піску 230

У книзі «Сліди на піску» Роман Іваничук хоче сказати, що навіть найнепомітніший слід, який залишила на рідній землі чесна людина, ніколи безслідно не зникає. Книга містить короткі повісті, новели й есеї, написані в різні роки, а тому читач має змогу оцінити Романа Іванчука як майстра «малої» прози. В маленьких оповідках автор розмірковує про давню історію України та наше суперечливе сьогодення, розкриває характер людини крізь призму душі при мінімумі зовнішніх подій. Книга сповнена тривог за долю українського народу, однак пройнята вірою у його велике майбутнє.