Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України AH УРСР

Автори вступних статей: В. А. Смолій, П. С. Сохань, О. Пріцак, Ф. Сисин
Редакційна колегія: П. С. Сохань (голова), С. І. Білокінь, Г. В. Боряк (відповідальний секретар), Г. Грабович, Я. Р. Дашкевич, О. Пріцак, Ф. Сисин, В. А. Смолій (заступник голови), Ф. П. Шевченко.
Оформлення художника — І. В. Козія
Художній редактор — Р. К. Пахолюк
Технічні редактори — І. М. Лукашенко, Т. С. Березяк
Коректори — Т. В. Пантелеймонова, І. В. Точаненко

ВІД РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ V
ВИДАТНИЙ ІСТОРИК УКРАЇНИ VIII
ІСТОРІОСОФІЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО XL
ПОВЕРНЕННЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО LXXIV
Μ. ГРУШЕВСЬКИЙ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ 1
Вступне слово с. VII
Передмова до першого видання. - с. VIII
І. Вступні замітки c. 1—20
Термінольоґія (с. 1), українське імя (с. 2), затемнение понятія української національности (с. 3), звичайна історична схема (с. 4), спори про самостійність (с. 5). Нинішня українська територія (с. 6) і численність українського народу (с. 7), еволюція української народности (с. 8), фізичні прикмети території (с. 9) і вплив їх на кольонїзацію (с. 11); хвилювання кольонїзації (с. 12), їх значіннє в еволюції українського житя (с 13), формованнє українського етнічного типу (с. 14), доля народности (с. 15). Основні принціпи дослїду української історії — державність і недержавність (с. 16), перевага внутрішньої історії над зверхнею (с. 17), відносини ґльотики й археольогії до історії (с. 18), початок історичного житя (с. 19), подїл на періоди (с. 20), загальний проспект працї (с. 21).
II. З перед-історичних глубин с. 21—83
Археольоґїчні слїди житя на українській території:
Українська територія в останніх ґеольоґічніх формаціях (с. 21), клїматичні зміни (с. 22), ледова доба (с. 23), роспростореннє ледівця і його вагання (с. 24), впливи ледової доби на житє (с. 25), початки людського житя (с. 26), сліди ділювіального чоловіка на заходї (с. 27), його побут (ст. 28), слїди палеолїтичної культури на Україні (с. 29), важнїйші стадії (с. 30), палеолїтична культура (с. 31). Неолїтична культура (с. 32), її роспростореннє на Україні (с. 33), важнїйші огнища — осади київські (с. 34), середнього Поднїпровя (с. 35) й иньші (с. 36), „передмікенська культура“ (с. 36). Неолїтична техніка (с. 37) і господарство (с. 38) : духовий розвій — елементи артистичної творчости (с. 39), культ небіжчиків (с. 40), похоронні типи (с. 41), роспростореннє деяких культур (с. 43), культура глиняних мазанок, т. зв. передмікенська (с. 44), антропольогічний тип людности (с. 46). Початки металічної культури: мідь (с. 47) і бронза (с. 48), питаннє про бронзову культуру на Україні (с. 49), її переходовий характер (с. 51); початки зелїзної культури (с. 52), переходові типи (с. 53), похоронні поля (с. 54—4), культура північної України (с. 54), культура степова і передстепова: течія антична (с. 55) і азійська (с. 56), „скитсько-сарматський“ тип (с. 56), Готський стиль (с. 57), словянські типи (с. 57—8), слїди Тюрків (с. 58); антропольоґічний тип людности (с. 59).
Справа етнографічної приналежности людности:
Проби лїнґвістичного освітлення (с. 60), питание про індоєвропейську правітчину і пра-культуру (с. 61); теорії індоєвропейської правіт-чини (с. 62); „індоєвропейська раса“ (с. 63), мішаннє типів (с. 64), неґативність результат для нашої території (с. 65), комбінований історично-лїнґвістичний метод (с. 66). Діференціація індоєвропейської родини (с. 67) й виріжненнє словянської ґрупи (с. 68), словянсько-литовська спільність (с. 68—9) і словяно-литовська територія (с. 69), границя західна — Германська (с. 70) і східня — фінська (с. 75), границя словяно-литовська (с. 74); традиція дунайської правітчини (с. 75), теорія карпатської правітчини (с. 76). Перші історічні звістки про Словянство (с. 77), імена (с. 78); діференціація Словянства (с. 79); східно-словянська правітчина (с. 89), словянська кольонїзація на нашій території перед міграцією (с. 81), культурна еволюція сеї теріторії (с. 82), культурна еволюція словянської правітчини (с. 83).
III. Історічні дані з часів перед словянським розселеннєм c. 84—161
Грецькі кольонії :
Чорноморські торговельні факторії (с. 84) й грецька кольонїзація (с. 85); Мілєт і иньші метрополії (с. 85—6), розвій кольонїзації (с. 86—7). Значпїйші грецькі осади: Tipa й її околиця (с. 87), Березані, (с. 88) і Ольбія (с. 89), Каркіна і Керкініт (с. 91). Херсонес (с. 92), понтійська (с. 94) і римська протекція (с. 95), візантійська доба (с. 96). Полудневе кримське побереже (С. 97). Пантікапей (с. 97—8), Фанаґорія і Танаіс (с. 98), Боспорське царство (с. 99), жидівська кольонїзація (с. 100). Грецька чорноморська торговля (с. 101) і господарство (с. 102), культурні впливи їх на чорноморську і дальшу людність (с. 103).
Степова людність :
Перші звістки (с. 105); перекази про Кімерійцїв (с. 106); Скити (с. 107) і їх мандрівка (с. 108), Геродотова Скитія (с. 109); національність Скитів, Сарматів і Алянів (с. 111), культура й побут Скитів (с. 112), релїґія (с. 118), похоронний обряд (с. 114), державний устрій (с. 115). Нескитські народи античних джерел: Неври (с. 116), Андрофаґи-Амадоки (с. 117), Мелянхляйни (с. 118), Будини (с. 118—9). Упадок Скитів (с. 119—26); мандрівка Сарматів (с. 121), їх племена (с. 121—2), побут (с. 123). Аляни (с. 124) і їх побут с. 125), їх останки (с. 126).
Західні краї :
Тракийська кольонїзація (с. 127), Ґети (с. 128) й Даки (с. 129), римська окупація (с. 120—130), карпатські народи : Беси, Койстобоки, Карпи (с. 131), їх національність (с. 132) ; тракийська культура й побут (с. 134); останки тракийської кольонїзації — румунське питанні: (с. 125). Бастарни (с. 136). Слїди кельтизма в карпатських і дунайских краях, (с. 187).
Східно-Германська міграція:
Перші симптоми (с. 140), мандрівка Ґотів (с. 141), Ґоти на Чорноморю (с. 148), їх розселеннє і племена (с. 144), Ґоти в Дакії (с. 145), їх походи на римскі землї (с. 146) ; Германаріх і Германаріхова лєґенда (с. 149), „Дніпровий город“ Ґотів (с. 149).
Турецько-фінський похід:
Загальний погляд (с. 156), вихідна точка (с. 151); Хун-ну і Гуни (с. 152), їх етнографічна приналежність (с. 153); Гуни в Европі і їх похід (с. 154), погром Ґотів (с. 155), їх останки на Чорноморї (с. 156). Гунська держава й її упадок (с. 157). Болгарська орда (с. 158), її мандрівка (с. 159). Аварська орда (с. 160), й її мандрівка (с. 161).
IV. Словянська кольонїзація і турецький натиск. с. 162—243
Велике словянське розселенне:
Слїди роспросторення Словян перед великою міграцією (с. 162). Велике словянське розселенне (с. 163), роспростореннє на заході (с. 164) і на полудні (с. 165), Словяне в чорноморських краях (с. 166), на Бал-канськім півострові (с. 167) і на середнїм Дунаю (с. 169), Словяне на сходї (с. 171—2). Українська кольонїзація : Анти і Словени (с. 172), значіннє сих назв (с. 173), історія антського імени (с. 174), значіннє подїлу на Словен і Антів (с. 175), тотожність Антів з українськими племенами (с. 176), їх історія (с. 177), походи (с. 178), війна з Словя-нами (с. 179), боротьба з Аварами (с. 180), останнї звістки про Антів (с. 182).
Східно-словянська кольонїзація IX—XI в.:
Наші відомости (с. 183). Північна Група: Кривичі і Новгородські Словене (с. 184), Дреговичі (с. 186), Радимичі й Вятичі (с. 187). Полуднева Группа: Поляне (с. 188),'їх територія (с. 189), руське імя (с. 190), літописна теорія про Русь (с. 191); Сїверяне (с. 193), кольонїзація Подоня (с. 194), теорія великоросизма Полян і Сїверян (с. 197), її не-стійність (с. 198). Деревляне (с. 200), Уличі (с. 201), їх мандрівка (с. 203), Тиверцї (с. 205), Дулїби (с. 206), Бужане і Волиняне (с. 207), Червенські городи (с. 208), літописні „Хорвати“ (с. 210), „Біла Хорватія“ і хорватське питание (с. 211). Західня українська кольонїзація (с. 213), її сучасний вигляд (с. 214); польско-українська етнографічна границя (с. 215), польщеннє (с. 216); память Руси надъ Вислою (с. 217); мішані территорії (с. 218). Українсько-білоруська границя (с. 219). Закарпатська Русь—границя словацька (с. 220) й угорська (с. 221), Семигород (с. 221—2), Русь на Дунаю (с. 222—3); старинність західньої кольонизації (с. 223), її мішані території (с. 224), її страти (с. 225).
Турецький похід і кольонїзацийні утрати X в.:
Турецька міґрація (с. 226), Хозари (с. 227), хозарська держава (с. 228), її характер (с. 229) і культурне значіннє (с. 230), турецький натиск (с. 231), мандрівка Угрів (с. 232), їх побут на Чорноморї (с. 233), напади на Словян (с. 234). Печеніги (с. 235), їх мандрівка (с. 236) і напады (с. 237), ослабление української кольонїзації на Чорноморю (с. 238), боротьба з Печенігами в X—XI в. (с. 239), скріпленне границь (с. 241), останки словянської людности в степах (с. 242).
V. Матеріальна культура українськпх племен в часах розселення і по нїм с. 244—305
Господарство :
Джерела до пізнання культури і побуту (с. 244). Хліборобство — лїнґвістичні вказівки (с. 247), роди рослин (с. 248) техніка хліборобства (с. 249), городництво (с. 250) і садівництво (с. 251), історичні звістки (с. 252), історичні й археольоґічні вказівки (с. 253). Скотарство (с. 254), лїнґвістичний матеріал (с. 255), птиця (с. 256), пчільництво (с. 257), архельоґічні й історичні звістки (с. 257—8), ловецтво (с. 259), рибальство (с. 260). Оброблюванне продуктів: кушнїрство (с. 261), ткацтво (с.262), гончарство (с. 263), „древодїлє“ (с. 263—4), металічні вироби (с. 265).
Побут: пожива і пите — факти лїнґвістичні (с. 266), археольоґічні й історічні (с. 267); одежа (с. 269), археольоґічні останки старого костюма (с. 270), історичні описи і образки (с. 271), житло (с. 272), хатнє урадженне (с. 273), обстанова подвіря (с. 274), їзда (с. 274—5), зброя (с. 275—б), музичні інструменти й забавки (с. 277).
Торговля :
Найдавнїйші сліди торговлї (с. 278), головні напрями найдавнїйшої торговлї й культурних зносин — полудневий і східнїй (с. 279), західній (с. 280); монетні скарби (с. 281). Торговля в часах по великім розселенню : Дніпрова дорога (с. 282), чорноморська торговля (с. 284), Русь в Царгородї (с. 285), звістки про Середземну торговлю (с. 286), предмети русько-візантийської торговлї (с. 287); торговля з Кримом (с. 289) і степовими ордами (с. 290). Північна торговля (с. 291), торговля з центральною Европою (с. 292). Східня торговля (с. 293), Болгар (с. 294) і Ітиль (с. 295), Араби в Київі (с. 296), предмети східиьої торговлї — руський экспорт (с. 277), арабський імпорт (с. 299), упадок торговлї (с. 301), час розцвіту східньої торговлї — монетні дати (с. 300 — 1). Внутрішня торговля й її предмети (с. 302), Київ і головні торговельні дороги (с. 303), відносини ввозу до вивозу (с. 304), розвій кредиту (с. 305).
VI. Людність і її суспільний побут с. 306—365
Чоловік :
Фізичний тип — давнї описи (с. 306), археольоґічні дані (с. 308), кранїольоґічне питаннє (с. 308—9), ноша голови (с. 309), чистота (с. 310). Вдача (с. 310), античні звістки (с. 311), людяність (с. 312), пири (с. 313), війна (с. 214). Релігійний світогляд (с. 315), боги (с. 316). Сварог (с. 317), Перун (с. 319), Даждьбог і Xopc (с. 320), Велес, Сварожич (с. 321), темні сили (с. 322), теоморфізм (с. 323), меньші божества (с. 324), культ (с. 325), питаннє про людські жертви (с. 326), волхви (с. 328), віра в долю (с. 329). Ідея посмертного житя (с. 330), похоронний обряд (с. 331) — історичні оповідання (с. 332), археольоґічні факти : паленнє (с. 333) й похорон небіжчиків (с. 334) ; тризна (с. 335), культ небіжчиків предків (с. 336). Поганський календар (с. 337), свята (с. 338).
Родина і суспільна організація :
Шлюб—оповідапнє Повісти (с. 339), форми шлюбу (с. 340), вказівки сучасного весїльного обряду (с. 341), питаннє про сліди примітивних форм супружества (с. 342); патріархальна родина (с. 344), факти лїнґвістичні (с. 345) й історичні (с. 346); становище жінки (с. 347), супружа вірність (с. 348), забиваннє жінок (с. 349), становище вдови (с. 350), власть батька (с. 351). Рід (с. 351), рід „Повісти“ (с. 352), ширша родина (с. 353), задруга (с. 354), дворище (с. 355) і посябрина (с. 356). Племя (с. 357). Упадок родового устрою (с. 358). Сільська громада (с. 359), вервь (с. 360). Город (с. 361), городища (с. 362) ; го-родські союзи (с. 363), системи городів (с. 364), волости-землї (с. 365).
VII. Початки Руської держави с. 366—428
Завязки політичного устрою українських племен:
Полїтичний устрій в часах розселення (с. 366), власть у Антів (с. 367), племінні начальники (с. 368), віче (с. 369), ширші організації (с. 370). Звістки з X—XI вв. : племінний устрій (с. 372), його живучість (с. 373), городські волости (с. 374), князі (с. .375), становище князів супроти віча (с. 376), ширші політичні організації (с. 377), Maсудієва Валїнана (с. 378).
Початки Київської держави:
Київські перекази (с. 379), теорія Повісти временних літ—тенденція варязька (с. 380), тенденція новгородська (с. 381), концепція „Повісти“ (с. 382), хиткість традиції (с. 383), комбінації (с. 384), недорічности „Повісти“ (с. 385), вагання новійшої історіоґрафії (с. 386), поправки варязької теорії (с. 387). Початок руського імени (с. 388), початки політичної орґанізації в Київщинї (с. 389), десяточна організація (с. 390); можливий початок її (с. 391), розвій дружинних сил Київа (с. 392), звістки про них (с. 393); хронольоґія початків Київської держави (с. 394). Хозарська зверхність (с. 395), здогади про її вплив на політичну організацію Руси (с. 396). Роля торговельних центрів (с. 397). Варязкі дружин (с. 398) й їх значіннє (с. 399), розвій княжої власти (с. 400). Звістки про Русь IX в.: жития Ґеорґія Амастридського й Стефана Сурозького (с. 401), похід 860 р. (с. 402), похід на Табарістан (с. 403), дипльоматичні зносини: руські посли 839 р. і церковна місія 860-х рр. (с. 404). Найдавнїйші київські князі (с. 405), непевности традиції (с. 406), Аскольд (с. 407), Дир (с. 408), Олеги (с. 409), катальоґ найдавнїйших князів (с. 410).
Сформованнє Київської держави:
Схема „Повісти“ (с. 410), регресивний метод досліду (с. 411), ріжні форми залежности від Київа (с. 412), прилученне земель на Дніпровій дорозі (с. 413), кольонїї в фінських землях (с. 371), лівобічні землі (с. 415), Подонє (с. 416), азовське побереже (с. 417), Деревська земля (с. 418) і дальші західні (с. 419); Новгород і північні землі (с. 420), значіннє Новгорода в руській політичній системі (с. 421). Територія держави в початках X в. (с. 422), союз державних і торговельних інтересів (с. 423). Князівства середини X в. (с. 424), розвій їх залежности (с. 425), організація Руської держави X віку (с. 426), централістичні і децентралїстичні тенденції (с. 427), становище київського князя (с. 428).
VIII. Від Олега до Святослава с. 429—477
Часи Олега:
Традиція про Олега (с. 429); похід на Візантию (с. 430), русько-візантийські умови (с. 431), Русь у візантийськім війську (с. 433) ; походи на каспійське побереже (с. 435), билини про Вольгу й похід на Індийське царство (с. 390), кінець Олега (с. 436).
Ігор і Ольга:
Традиція про Ігоря (с. 437), війни з Уличами та Деревлянами (с. 438), похід на Візантию (с. 439), трактат 944 р. (с. 441) і другий похід Повісти (с. 442); похід на каспійське побереже (с. 443), уклад держави за Ігоря і характеристика його (c. 444); хронольоґія (с. 445).
Реґентство Ольги:
Олег і Ольга в традиції (с. 446), деревська війна (с. 447), лєґенди Повісти (с. 448) і сучасні відгомони (с. 449), подорож до Царгорода — лїтописне оповіданнє (с. 450), її охрєщеннє (с. 451), побут в Царгорода по візантийським звісткам (с. 452), лїтописні спомини (с. 454), посольство до Отона (с. 455), хронольоґічні дані (с. 456), внутрішня діяльність (с. 457).
Святослав:
Характеристика Святослава в традиції (с. 458), східні походи (с. 459), війни з Вятичами (с. 460), погром Хозарії (с. 461), війна на Подоню (с. 462), „Уривки Газе“ (с. 463), упадок Хозарії (с, 464), русько-печенізькі відносини (с- 465). Болгарська справа (с. 466). пропозиція Візантиї Святославу (с. 467), перша болгарська війна (с. 468), Святослав у Київі і смерті. Ольги (с. 469), подїл руських полостей (с. 470),
друга болгарська війна (с. 471), політика Цимісхія (с. 472), русько-візантийська війна 971 р. (с. 473), облога Доростола (с. 474), згода (с. 475), справа Печенігів (с. 476), смерть Святослава (с. 477).
IX. Закінченнє будови Руської держави; часи Володимира Великого с. 478—538
Святославичі:
Лїтописна традиція про війну Ярополка і Олега (с. 478), її при чини (с. 479), становище Володимира і лєґенда про Рогнїдь (с. 480), війна з Полоцком (с. 481), конфлїкт з Ярополком (с. 482), літописне оповіданнє про похід Володимира на Ярополка (с. 483), оповіданнє Якимівської літописи і новійші проби освітлення сеї війни (с. 484).
Відбудованнє держави :
Лїтописні звістки про Володимирові походи (с. 485), війна з Ba тичами, Радимичами й Болгарами (с. 486); склад Володимирової держа ви і уділи синів (с. 487). Справа західнїх земель : прилученнє Забужа (с. 488), справа приналежности західньої України до Польщі (с. 489) і Чехії (с. 490), вартість літописної традиції (с. 491), західні границі Володимирової держави (с. 492), русько-польські (с. 493) й иньші західні відносини (с. 494). Боротьба з Печенігами (с. 495).
Христіанїзація Руської держави:
Русько-візантийські відносини (с. 496), союз (с. 497), напружена і похід на Херсонес (с. 498), капітуляція Візантиї і шлюб Володимир і (с. 499); охрещеннє Володимира (с. 500), його час і обставини (с. 501), літописна повість про охрещений (с. 502), її комбінативний хорактер (с. 503), останки поетичних оброблень історії Володимирового шлюбу (с. 504), політичні мотиви шлюбу й охрещення (с. 505); заходи варвар ських володарів коло візантнйського двору (с. 506); лєґенда про коронацію Володимира (с. 507); історичні доводи (с. 509). Охрещеннє Руси: його політичне значіннє (с. 510), християнство на Руси перед Володимиром (с. 511); Варяги-християие (с. 512), заходи Володимира коло христіанїзації (с. 513); охрещеннє Киян (с. 514), розповсюдненє християнства (с. 515); християнство на провінції (с. 516).
Справи другої половини Володимирового князювання:
Організація церкви (с. 517), питаннє про першого митрополїта (с. 518), про місце митрополії (с. 519), час її засновання (с. 520) ; єпископські катедри (с. 521) ; дотація церкви (с. 522). Иньші культурні заходи Володимира (с. 523), візантийська штука (с. 524), освіта (с. 525), школи (с. 526), монета (с. 527). Значіннє звороту Володимира до Biзантиї (с. 528), ретроспективні оцінки візантийських впливів (с. 528—9). Иньші справи другої половини Володимирового князювання: переведение династичного звязку (с. 529), праводавство (с. 530), зближенне до громади—пири (с. 530—1), загранична політика (с. 531) ; боротьба з синами (с. 532). Смерть Володимира (с. 532—3) і канонізація (с. 533), політичне й культурне значіннє Володимирового князювання (с. 534), книжна (с. 535) і народня (с. 537) традиція про нього, Володимир в билинах (с. 538).
Примітки. с. 539—578.
1. Грецька кольонїзація північного берега Чорного моря 539
2. Література Геродотової Скитії 542
3. Держава Германаріха і „Дніпровий город“ Ґотів 543
4. Антське питаннє 546
5. Література східно-словянського розселення 549
6. Теорія старої великоросийської кольонїзації на Поднїпровю 551
7. Література західньої границі української кольонїзації 556
8. З української антропольоґії й етнольоґії 559
9. Непевні або хибно до Руси прикладані звістки з VII—IX столїтя 563
10. Похід Руси на Царгород в 860 році 565
11. Грецько-болгарські війни Святослава і хронольоґія 960—970-х рр. 567
12. Охрещеннє Володимира і Руси 572
Екскурси: І. Найдавнїйша лїтопись с. 579—601
Версії й кодекси Найдавнїйшої літописи (с. 579). Традиція про Нестора (с. 580). Огляд студій над лїтописю (с. 580—1). Повість временних літ, як складова частина літописи (с. 582), її новгородська версія (с. 583), коротка редакція Повісти (с. 584), проби реконструкції першої редакції (с. 585), час укладання її (с. 586), хронольоґічна перспектива перших редакцій (с. 587), дальші редакції Найдавнїйшої літописи (с. 588), час їх і питаннє про редакторів (с. 588—9), поділ на складові части (с. 589—90) і схема розвою літописи (с 591). Джерела короткої Повісти (с. 591) і пізнїйших редакцій її (с. 592), джерела дальших частей Найдавнїйшої лїтописи — книжні джерела (с. 593), джерела хронольоґії (с. 594), табличка князівств (с. 595), устні джерела (с. 572), перекази і поетичні твори (с. 596—7), редакторська робота (с. 597); екстраваґанції компіляцій (с. 598). Біблїографія: ви давня лїтописей (с. 598—9), література Найдавнїйшої літописи (с. 600), літописних збірників і компіляцій (с. 601).
II. Норманська теорія с. 602—624
„Повість“ як вихідна точка (с. 602); історія норманізму—XVΠI вік (с. 603), Еверс і скептики (с 604). Поґодїн і Кунїк (с. 605), Костомаров і Ґедеонов (с. 606), Іловайский і пря 1870-х рр. (с. 607), Кунїк (с. 608) і Томсен (с. 609), Готська теорія (с. 610), гіпотеза Маркварта (с. 611), новійше оживленнє норманїзма (с. 612). Значіннє норманїзма (с. 613). Його історичні докази: Бертинські аннали (с. 614), ібн-Катіб (с. 616), диякон Іоан (с. 617), Лїудпранд (с. 617—8), Симеон Льоґотет і Ібрагім ібн-Якуб (с. 618). Фільольоґічні докази: імена Дніпрових порогів (с. 619), імена особисті 1 технічні терміни (с. 621). Иньші докази (с. 622). Вивід руського імени (с. 623).
Пояснення скорочених цитат с. 625—626
Показчик імен і річей с. 627—636
Зміст с. 657—643
Перегляд II—VIII томів „Історії с. 645—647

Перегляд II-VIII ТОМІВ „ІСТОРІЇ УКРАІНИ-РУСИ“.
ТОМ ДРУГИЙ, в другім виданнї, 1905, стор. 633.
Зміст:
І. Часи Ярослава.
II. Розклад Руської держави в XI —XII в.
III. Упадок Київа (до татарського походу 1240 р.).
IV. Перегляд поодиноких земель: Київщина (в додатку: Турово-пинська земля) — територія, городи, житє полїтичне й культурне.
V. Чернигівщина й Переяславщина.
VI Волинь і Побуже.
VII. Прикарпатські краї: Галичина й Угорська Русь.
VIII. Степи; останки словянської кольонїзації в степах; турецька кольонїзація степів: Печеніги, Торки, Половцї, Монґоли-Татари.
Карти: а) Київщина і Турово-Пинщина в XI -XIII в. б) Чернигівщина й Переяславщина; в) Західня Україна.
ТОМ ТРЕТІЙ, в другім виданнї, 1905, ст. 587.
Зміст:
І. Галицько-волинська держава (XII—XIV в.): утвореннє її за Романа, часи Данила і його наступників.
II. Поднїпрове в другій половині XIII і на початку XIV віку, під татарською зверхністю.
III. Політичний і суспільний устрій українських земель в XI—XIH віках: державна система, княжі відносини, політична орґанїзація земель, управа, суд, воєнна і фінансова справа, орґанїзація церковна й її історія; суспільні верстви.
IV. Побут і культура: Відносини економічні. Право як культурно-побутове явище. Побут: відносини родинні; хиби суспільности в представленню моралістів; образки життя. Християнство і його культурні впливи. Творчість артистична. Школа і освіта. Книжність і творчість літературна; письменство перекладне й ориґінальне.
ТОМ ЧЕТВЕРТИЙ, в другім виданнї, 1907, ст. 538.
І. Окупація українських земель Литвою й Польщею; Литва збирає українські землі; боротьба за Галицько-волинську спадщину й прилученнє до в. кн. Литовського волостей Чернигівських, Київщини й Поділя.
II. Українські землї під зверхністю Литви й Польщі па переломі XIV і XV вв.: польсько-угорський спір за Галичину; династична унїя Литви й Польщі й опозиція против прилучення до Польщі в в. кн. Литовськім; переміни в устрою і відносинах в. кн. литовського.
III. Українські землї під зверхністю Литви й Польщі в XV віцї. Подїї по смерти Витовта; часи Казимира й в. кн. Олександра; ослабленнє унїї; відносини національні, руська іредента.
IV. Зміни в українських степах і на Чорноморю. Сформованнє кримської орди й татарські спустошення.
V. Прилученнє українських земель до Польщі—справа унії в XVI в. і прилученне українських земель до Польщі в 1569 р.
Карта: українські землі в складі Польско-Литовської держави перед 1569 р.
ТОМ ПЯТИЙ, в першім виданнї, 1905, ст. 687.
I. Загальний погляд на суспільно-політичну еволюцію українських земель під литовським і польским режімом (XIV—XVII вік).
II. Еволюція суспільного устрою: Пани-шляхта—сформованнє шляхетської й магнатської верстви в українських землях.
III. Селянство —його категорії, обмеження особистих прав, панщина й її історія.
IV. Міщанство, український елємент в містах. Духовенство чорне й біло (світське).
V. Управа світська: останки староруської схеми й їх еволюція, перенесение польскої адмінїстраційпої системи й польського устрою на Україну і сформованнє сього польського устрою в XVI—XVII вв. Орґанїзація міська. Сїльський устрій.
VI. Орґанїзація церковна: єрархічні відносини XIV—XVI вв., держание становище православної церкви в Польщі й в. кн. Литовськім, внутрішній устрій і житте її; розстрій православної церкви в XVI віцї.
VII. Утвореннє уніатської церкви: проби унїї в XIV—XV віці, заходи коло унїї в 2-ій пол. XVI в. і її переведеннє в 1590-х рр., берестейський собор 1596 р. і становище супроти нього суспільности.
ТОМ ШЕСТИЙ, в першім виданнї, 1907, ст. 670.
І. Економічне житє українських земель в XIV—XVII вв : торговля в XIV—XVI вв., її організація; державна реґлямептація; реміснича організація; упадок міського житя.
II. Господарство сільське XIV—XVII-го в.: старе хозяйство; пролетарі зація селянства; форми промислу звлзані з сільським господарством.
III. Відносини культурні й національні: національний склад і національ ні елементи в шляхетстві, міщанстві й селянстві.
IV. Побут і культура: релїґійні і національні традиції в українській суспільности, культурне житє і побут.
V. Культурно-і релігійно-національний рух на Українї в XVI в., національне відродженнє і початки культурно-національної боротьби, брацький рух.
VI. Боротьба за унїю і против неї по її проголошенню; лїтературна полеміка і політична боротьба, натиск правительства і погром православних в перших десятилїтях XVII в.
ТОМ СЕМИЙ, в першім виданні’. 1909, ст. 628.
Зміст:
І. Східно-полуднева Україна в XV—XVI вв.
II. Початки української козачини.
III. Зріст і орґанїзація козачини в. передостанніх десятилїтях XVI віку.
IV. Перші козацькі війни.
V. Східня Україна і козачина на порозі XVII в. Соціальнє значіннє козацтва.
VI. Політичні обставини перших десятилїь XVII в. і їх вплив на зріст і розвій козачини.
VII. Козачина в службі національних українских змагань. Київський освітний рух і відновленнє православної єрархії.
VIII. Від Хотина до Курукова (1622—1625)
ТОМ ВОСЬМИЙ (має вийти в 1913 р.).
І. В атмосфері льояльности (1626—8).
II. Конфлікт і війна 1630 р.
III. Безкоролївє і „заспокоєннє православних“, релїґійна справа в 1630-х рр.
IV. Козацькі справи в 1681—1637 рр.
V. Війни 1637—8 рр.
VI. „Золотий спокій“ 1638—1647 р.; кольонїзація Заднїпровя.
VII. „Початок і причина війни Хмельницького“
VIII. Хмельницький і повстаннє 1648 р.
IX. Кампанія 1649 р. і зборівський трактат.
X. Кампанія 1651 р. і прилученнє до Москви.
ИНЬШЇ ВИДДННЯ ТОГОЖ АВТОРА.
Розвідки й матеріали до історії України-Руси, кн. II—V 6 р. 00 к.
Люстрації королївщин в руських землях XVI в , т. I-IV (Жерела до історії України-Руси т. І, II, III і VII) 5 „ 00 „
Вступний виклад з історії давньої Руси, 1894 0 „ 10 „
Виїмки з жерел до історії України-Руси, кн. І—до пол. XI в , 1895 1 „ 00 „
Описи Ратенського староства, 1898 0 „ 10 „
Хмельницький і Хмельнищина, 2 вид., 1899 0 „ 10 „
Звенигород галицький, 1899 0 „ 35 „
Похоронне поле в с. Чехах, 1899 0 „ 30 „
Справа українсько-руського університету у Львові, 1899 0 „ 25 „
Хронольоґія подій Галицько-волинської лїтописи, 1901 0 „ 50 „
Чи маємо автентичні грамоти кн. Льва, 1902 0 „ 25 „
Економічний стан селян в Львівській королївщинї XVI в., 1903 0 „ 10 „
Звичайна схема „руської“ історії й справа раціонального укладу історії східнього словянства, 1904 0 „ 10 „
Етноґрафічні катеґорії й культурно-археольоґічні типи в сучасних студіях східньої Европи, 1904 0 „ 15 „
Спірні питання староруської, етноґрафії, 1904 0 „ 25 „
Матеріали до історії суспільно-полїтичних і економічних відносин Західньої України, ч. І, 1905 1 „ 50 „
Про старі часи па Українї (популярна історія України, з ілюстра- ціями), 1907 0 „ 20„
За український маслак (в справі Холмщини), 1907 0 „ 08 „
Справа українських катедр і наші наукові потреби, 1907 0 „ 15 „
З біжучої хвилі. Статї на теми дня, 1907 0 „ 50 „
Про українську мову й українську справу. Статі й замітки, 1907 0 р. 12 в.
Господарство польського магната на Заднїпровю перед Хмельни-чиною, 1908 0 „ 15 „
Володимир Антонович, основні ідеї його творчости і діяльносте, 1909 0 „ 10 „
Дмитро Вишневецький-Байда в поезії й історії 1909 0 „ 25 „
Про батька козацького Б. Хмельницького, популярне оповіданнє з ілюстраціями, 1910 0 „ 25
Наша полїтика. Статі на теми біжучої політики Галичини, 1911 0 „ 60 „
Ілюстрована історія України 2 „ — „
Нові конструкції початків славянського і українського житя, 1911 0 „ 15 ,
Про українську мову і українську школу, 1912 0 „ 10 „
Культурно національний рух на Україні в XVI - XVII віках, популярний огляд з богатьма ілюстраціями, 1912 1 „ 35 »
Очеркъ исторіи Кіевской земли оть смерти Ярослава до конца XIV столітія, 1891 2 р. 75 к.
Волынскій вопросъ 1098—1102 г„ 1891 — ,30„
Къ вопросу о Болохові, 1893 — „ 15 „
Барское староство, 1893 2 „ 25 „
Акты Барскаго староства т. І—II, 1893-4 (Архивъ Юго-зап. Россіи, ч. VII, т. І и 2) 4 „ — „
Львовское Ученое общество им. Шевченка и его вклады въ изученіе Южной Руси, 1904 — „30 „
Еще о грамотахъ кн. Льва галицкаго (по поводу статьи проф. Лин-ниченка), 1904 — „15„
Очеркъ исторіи украинскаго народа, 3 виданнв, 1911 2 „ 50 „
Украинство въ Россіи, его запросы и нужды, 1906 — „ 25
Изъ польско-украинскихъ отношеній Галиціи, 2 вид., 1907 — „ 30 „ Освобожденіе Россіи и украинскій вопросъ. Статьи и замітки, 1907 1 „ — „ Украинский вопросъ, 1907 — „ 15 „
Единство или распаденіе Россіи? 1907 — „ 8„
Автономія и національный вопросъ, 1907 — „ 8 „
Движепіе политической и общест. украинской мысли въ XIX ст.,— „ 8 „ Вопросъ объ украинскихъ каеедрахъ и нужды украинской науки, 1907. — , 20 Кіевская Русь, т. І: Введеніе. Територія и населевіе въ эпоху образованія государства, 1911 3„ — „
Geschichte des ukrainischen (ruthenischen) Volkes, autorisierte Ueber-setzung aus der 2. ukrainischen Ausgabe, I Band (Kommissionsverlag von B. G. Teubner in Leipzig) 18 Mark

У першому томі висвітлюються соціально-економічні, політичні і культурні процеси, що відбувалися на території України з найдавніших часів до початку XI ст.

Для істориків, археологів, етнографів, філологів, всіх, хто цікавиться історичним минулим нашої Вітчизни.