Редакційна колегія бібліотеки «Пам’ятки історичної думки України»
Ю. П. Дяченко, В. О. Замлинський, Л. Г. Мельник, Ю. М. Мушкетик, В. Г. Сарбей, В. А. Смолій, В. П. Тараник, Ф. П. Шевченко (голова).
Упорядник тексту, приміток, коментарів — Б. З. Якимович
Передмова — Я. Р. Дашкевич
Відповідальні редактори — Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович
Редактор — М. П. Парцей
Зав. редакцією Д. С. Карпин
Оправа О. I. Денисенко
Художнє оформлення О. Μ. Козака, В. К. Іванова
Художній редактор О. Μ. Козак
Технічний редактор С. Д. Довба
Коректори P. Р. Гамада, Г. В. Кармінська, Μ. Т. Ломеха, К. Г. Логвиненко, О. А. Тростянчин

Передмова 5—21
РОДОВО-ПЛЕМІННІ ЧАСИ І КНЯЖА ДЕРЖАВА
I. Країна і нарід 22—26
Положення. Чорне море. Ліс і степ. Раса. Войовники і хлібороби. Зв’язок з природою. Рід і плем’я. Прабатьківщина
II. Початки держави - 26—33
Грецькі колонії. Скити. Готи. Переселення слов’ян. Держава антів. Азійські орди. Племена. Торгівля. Городи. Племінні держави.
III. Епоха експансії 33—47
Київ. Розвиток торгівлі. Сусіди. Візантія. Хозари. Русь. Варяги. Перші походи. Олег. Завоювання племен. Зріст торгівлі. Зовнішня політика. Боротьба з Візантією. Ігор. Чорноморська експансія. Ольга. Святослав. Походи на Волгу. Болгарія. Характер експансії. Роль війська.
IV. Володимир і Ярослав 48—58
Володимир. Зв’язки з громадою. Західні землі. Степи. Хрещення. Візантійське подружжя. Крим. Поширення християнства. Впливи Візантії. Святополк. Ярослав. Західні землі. Кочовики. Похід на Візантію. Зв’язки з Заходом. «Руська Правда». Культура. Проблеми державної політики.
V. Розклад держави 58—71
Поділ держави. Ізяслав. Київська революція. Всеволод. Святополк. Любецький з’їзд. Походи на половців. Заворушення в Києві. Володимир Мономах. Соціальна і державна політика. Колонізація степів і похід до моря. Відокремлення земель. Становище Києва. Боротьба за Київ. Суздаль. Зруйнування Києва. Зв’язки з Чорним морем. Наступ на половців. Татари. Причини занепаду Київської держави.
VI. Галицько-Волинська держава 71—85
Галичина. Ростиславичі. Володимирко. Ярослав Осмо-мисл. Бояри. Волинь. Роман. Данило. Боярство. Збирання земель. Суспільні відносини. Татари. Зовнішня політика. Литва. Австрія. Лев. Володимир Василькович. Юрій. Андрій і Лев. Юрій. Наступ Польщі. Значення Галицько-Волинської держави.
VII. Господарство і суспільно-політичний устрій 85—98
Територія. Населення. Хліборобство. Промисловість. Торгівля. Бояри. Вільне населення. Напіввільні і раби. Князь. Боярська рада. Віче. Законодавство. Адміністрація. Фінанси. Військо.
VIII. Культура 98—109
Основи. Освіта. Наука. Українознавство. Письменство. Мистецтво. Церква. Громадські осередки. Патріотизм. Роль князівської держави.
ПІД ЛИТВОЮ І ПОЛЬЩЕЮ
I. З Литвою проти Польщі 110—120
Боротьба за Галичину. Політика Казимира. Володислав Опольський. Перемога Польщі. Литва і Україна. Уст-роєві зміни. Пани. Боротьба з татарами. Впливи Польщі. Український спротив. Свидригайло. Пропаганда Москви. Глинський. Люблінська унія. Значення Литовської держави.
II. Господарські і соціальні зміни 120—129
Старе господарство. Фільварки. Гірництво і промисловість. Торгівля. Князі і пани. Бояри-шляхта. Селяни. Панщина. Поневолення селянства. Міщанство. Духовенство.
III. В боротьбі з польським наступом 129—143
Наступ Польщі. Католицька церква. Опір вельмож. Полонізація панів. Українська шляхта. Духовенство. Міщанство. Братства. Організація братств. Гуманізм. Наступ католиків. Освіта. Школи. Острозька академія. Львівська школа. Навчання. Поширення шкіл. Опозиція консерваторів.
IV. Церковна унія і могилянські реформи 143—155
Недоліки братств. Підстави унії. Переговори. Спротив. Релігійна полеміка. Київський осередок. Участь запорожців. Спроби релігійного порозуміння. Компроміс. Реформи Могили. Київська колегія. Висліди реформ.
V. Початки козаччини 155—169
Татарські наїзди. Оборона. Уходники. Запоріжжя. Боротьба з татарами. Організація мас. Селянські рухи. Реєстрові козаки. Перші козацькі війни. Поміркована і радикальна течії. Сагайдачний. Спроби компромісу. Війни з Польщею.
КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА
І. Богдан Хмельницький 170—186
Проблема державності. Виступ Хмельницького. Народне повстання. Перші перемоги. Похід на західні землі. Державна програма. Зборівський мир. Організація держави. Крим і Молдавія. Туреччина. Берестечко і Батіг. Союз з Москвою. Спустошення південної України. Міжнародна політика. Біла Русь. Соціальні відносини. Господарство. Державна влада. Адміністрація і фінанси. Військо. Історична роль Хмельницького.
II. Руїна 186—204
Іван Виговський. Державна програма. Московщина. Соціальні справи. Закордонна політика. Гадяцький договір. Війна з Московщиною. Конотоп. Занепад Виговського. Юрій Хмельницький. Переяславський договір. Поділ України. Тетеря. Брюховецький. Договори з Москвою. Зміни настроїв. Петро Дорошенко. Зовнішня політика. Невдачі. Юрій Хмельницький вдруге. Занепад Павобережжя.
III. Гетьманщина 204—225
Основи політики. Многогрішний. Самойлович. Мазепа. Зовнішні справи. Соціальна політика. Петрик Іваненко. Походи на Крим. Запоріжжя. Правобережжя. Палій. Північна війна і Москва. Зв'язки із Швецією. Полтава. Пилип Орлик. Конституція. Наступ Москви. Скоропадський і Полуботок. Апостол. Розумовський. Кінець Гетьманщини. Характеристика.
IV. Запоріжжя, Слобожанщина, Західна Україна 225—233
Запоріжжя. Сірко. Протимосковські виступи. Знищення Січі. Слобожанщина. Західні землі. Перемога Польщі. Полонізація. Унія. Гайдамаччина. Коліївщина.
V. Устрій, культура, світогляд 233—252
Держава. Територія. Чорноморська проблема. Столиці. Господарство. Населення. Зміни в соціальному укладі. Провідна верства. Козаччина. Селянство. Міщанство. Провід старшини. Гетьман. Адміністрація. Фінанси. Козацьке право і судівництво. Військо. Освіта. Наука. Письменство і мистецтво. Громадянство. Суспільні зміни. Вольності. Патріотизм. Характеристика.
НОВІ ЧАСИ
І. Початки відродження 253—266
Російська влада. Здобуття Чорного моря. Промисловість. Торгівля. Селянство. Заходи дворянства відновити автономію. Історичні досліди. Відносини до Росії. Інтелігенція. Дослідження народної культури. Таємні організації. Кирило-Мефодіївське братство. Шевченко.
II. Розвиток Наддніпрянщини 266—280
«Основа». Національна свідомість. Народництво. Скасування кріпацтва. Зріст сільського господарства. Розвиток промисловості. Земства. Київська Громада. Наука. Заборона українського письменства. Драгоманів. Розвиток куль- тури. «Свідомі українці». Загальна Українська Організація. Революція 1905 р. Дума. Боротьба з реакцією.
III. Західна Україна 280—294
Реформи освіченого абсолютизму. Духовенство. Нова, інтелігенція. «Руська Трійця». Політична і культурна організація. Гніт польського панства. Полонізація. Консерватори. Народовці. Народна Рада. Польський наступ. Радикально-національні течії. Економічні і культурні товариства. Хліборобські страйки. Політична боротьба. Культурна праця. Буковина і Закарпаття. Висліди.
IV. Підсумки 294—298
Національна індивідуальність. Форми організації. Культура. Роль в Європі.
Коментар 299—448
Іменний покажчик 448—470
Географічний покажчик 471—485
Генеалогічні та синхроністичні таблиці князів та митрополитів 486—509
Історичні карти України 510—516

У книзі відомого історика, академіка AH УРСР І. П. Крип’якевича (1886—1967) викладена історія української землі від доісторичних часів до 1914 р. Висвітлено питання розвитку господарства, ремесел, торгівлі, суспільно-політичного устрою, культури, освіти, мистецтва, письменства, науки. Описані стосунки з сусідніми країнами, умови формування громадсько-політичної думки, державності, розквіт і занепад княжої, а пізніше й козацької держави, розвиток національної самобутності та свідомості.

Для наукових працівників, викладачів, студентів, вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.