Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України AH України

Редакційна колегія: П. C. COXAHb (голова), C. І. БІЛОКІНЬ, Г. В. БОРЯК (відповідальний секретар), Г. ГРАБОВИЧ, Я. Р. ДАШКЕВИЧ, О. ПРІЦАК, Ф. СИСИН, В. А. СМОЛІЙ (заступник голови), Ф. П. ШЕВЧЕНКО
Редакція видань історично-культурної спадщини України
Редактор T. К. Хорунжа
Оформлення художника І. В. КОЗІЯ
Художні редактори Р. К. ПАХОЛЮК, P. І. КАЛИШ
Технічний редактор Т. С. БЕРЕЗЯК

Вступне слово с. І
І. Ярослав с. 1—46
Вступні уваги про процес розкладу давньої руської держави (с. 1). Смерть Володимира й питание про спадщину (с. 2); джерела для сих подій (с. 3); кандидатура Бориса (с. 5); смерть його (с. 6) й иньших Володимировичів (с. 7); виступленнє Ярослава (с. 8); похід на Київ (с. 10); війна в Болеславом (с. 11); другий похід Ярослава (с. 13); кінець Сьватополка (с. 14); історична і поетична традиція сих війн (с. 15). Війни Ярослава з Брячиславом (с. 17) і Мстиславом (с. 18); Листвинська битва (с. 19) ; подїл Володимирової спадщини (с. 20). При-верненнє західнїх земель (с. 21) і участь Руси в польських справах (с. 22). Північні війни (с. 24). Печеніги (с. 25). Смерть Мстислава (с. 26). Внутрішня дїяльність Ярослава (с. 27) ; волости його синів (с. 28); укріпленнє і залюдненнє полудневого погранича (с. 29). Загра-ничні зносини — з Німеччиною (с. 30), з Скандинавією (с. 31), з Франциєю» (с. 33) й Угорщиною (с. 34), з Візантиєю (с. 35) ; останній похід на Царгород (с. 36). Законодатна діяльність Ярослава (с. 38), культурні заходи : монастирі (с. 40), осьвіта і церковні справи (с. 41) ; будівництво (с. 42) ; монета (с. 43). Смерть Ярослава (с. 44) ; поділ його спадщини (с. 45).
II. Розклад Руської держави в XI—XII в. . с. 47—125
Загальні уваги: заповіт Ярослава (с. 34); безрадність династиї й суспільности супроти розкладу держави (с. 48); змаганнє князів до вбирання Руської держави (с. 49); перешкоди до того, вплив земель (с. 50). Спільна діяльність старших Ярославичів (с. 51); їх здобутки (с. 52) ; переміни в степу (с. 54) ; упадок Торків (с. 54), напад Половців (с. 55) ; київське повстаннє 1068 р. (с. 57) ; вигнаннє й поворот Ізяслава (с. 58). Кінець солїдарности Ярославичів (с. 60). Сьвятослав у Київі (с. 61). Ізяславова Одісея (с. 62); посередництво Генриха IV і папи (с. 64). Діяльність Сьвятослава у Київі (с. 66), його книголюбів (с. 67); смерть Сьвятослава і поворот Ізяслава (с. 68). Перший похід ізгоїв (с. 69) і смерть Ізяслава (с. 70). Всеволод у Київі (с. 71). Ізгої (с. 72), боротьба їх із Всеволодом (с. 73); наділене Давида (с. 74) і Ростиславичів (с. 75) і конфлікт Всеволода в Ярополком (с. 76); водій Яропоакової спадщини (с. 77). Половецькі напади (с. 78). Заграничні зносини Всеволода (с. 79) і внутрішня дїяльність (с. 80). Смерть Всеволода і справа київського стола (с. 81). Сьвятополк у Київі і його характеристика (с. 82). Половецькі напади, Боиякова лвїеида (с. 83); війна 1093 р. (с. 84); справа Сьвятославичів (с. 85); боротьба ва Чер-иигів (с. 86); війни в Половцями (с. 87); порозуміннє з Сьвятослави-чами (с. 89); з’їзд в Любчу і його постанови (с. 90). Княжі відносини (с. 91) ; ослїпленнє Василька (с. 92) і волинська справа (с. 95) ; волинська війна (с. 96) і в’ївд у Ветичах (с. 97) ; відібраннє Волини від Давида (с. 98), політична ситуація на поч. XII в. (с. 99). Аґресивна боротьба в Половцями (с. 102), ентузіазм суспільности (с. 105); ослаблениє Половцїв (с. 106). Смерть Сьвятополка (с. 107) і справа київської спадщини (с. 108). Київські розрухи і запросини Мономаха (с. 109). Мономах у Київі (с. 110); збираннє земель — конфлїкт з Глїбом минським (с. 111) і Ярославом волинським (с. 112). Відносини до степу (с. 114), зносини ваграничні (с. 115); становище Мономаха в системі Руської держави (с. 117); його законодавство (с. 118); його характер (с. 119). Смерть Мономаха (с. 120), Мстислав у Київі (с. 121). Переміни в політичній ситуації: боротьба серед династиї чернігівської (о. 121) і галицької (с. 122) й участь Мстислава; засланнє полоцьких князів (с. 124). Смерть Мстислава (с. 125).
III. Упадок Київа . с. 126—253
Загальні уваги — ріжні стадії в процесі упадку Київа (с. 126); упадок Подніпрова (с. 128); відокремленнє і розклад земель (с. 129). Заповіт Мономаха (с. 130) і його виконаннє (с. 131); розділ між Mo-наховичами через справу київського стола (с. 132); переходи Переяслава в рук до рук (с. 133); участь Ольговичів (с. 134) і їх походи (с. 135); смерть Ярополка (с. 136) ; страти Мономаховичів : Полоцьк і Новгород (с. 137). Вячеслав у Київі (с. 138) і похід Всеволода Оль-говича (с. 139). Політика Всеволода (с. 140); компроміс із Мстислави-чами (с. 141); галицькі походи (с. 142); Всеволод віддав Київ Ігорю (с. 143); ваграничні звязки (с. 144); відносини київської громади до Всеволода (с. 145). Смерть Всеволода (с. 146). Ігор і Кияне (с. 147). Похід Івяслава Мстиславича (с. 148) ; Ізяслав у Київі (с. 149) ; претензії Вячеслава (с. 150). Виступ Юрия (с. 151); союзи князів і участь заграничних держав (с. 152), участь земель (с. 153). Початок боротьби (с. 154), рух у Київі (с. 155), Кияне забивають Ігоря (с. 156); лїтературне обробленнє сього епізоду (с. 157). Справа Ростислава Юриєвича (с. 158); перший похід Юрия (с. 159); переговори під Переяславом (с. 160). Юрий у Київі вперше (с. 161). Волинська війна (с. 162). !заслав вертав до Київа (с. 163); другий похід Юрия (с. 164); Юрий у Київі вдруге (с. 165); похід Ізяслава 1151 р. (с. 166); Ізяслав у Київі в третє (с. 167). Компроміс в Вячеславом (с. 168); війна 1151 р. (с. 169), оборона Київа (с. 170) і битва на Перепетовім полї (с. 171); капітуляція Юрия (с. 172) і дальші даремні заходи його (с. 173). Галицькі ноходи Ізяслава (с. 174), його смерть (с. 175). Ростислав у Київі (с. 176) і погром Мстиславичів (с. 177). Ізяслав Давидович і Юрий (с. 178); половецька справа (с. 179); смерть Юрия (с. 181). Ізяслав Давидович вдруге в Київі (с. 182); Іван Берладник і справа галицького стола (с. 183). Ростислав вдруге в Київі (с. 184). Останній похід Ізяслава Давидовича (с. 185) і його смерть (с. 186). Відокремленнє земель Переяславської (с. 187), Туровської і Волинської (с. 188). Політичні відносини в 1160-х роках (с. 189), половецька справа (с. 190). Новий політичний центр на півночи (с. 191) ; політика Андрія Юриєвича (с. 192). Смерть Ростислава (с. 193); Мстислав Ізяславич і інтриґи князів (с. 194); охоронні експедиції (с. 195); конфлікт між князями (с. 196). Похід на Київ і погром 1169 р. (с. 197). Ростиславичі і Андрій (с. 198), їх конфлікт (с. 199) і другий похід Андрія на Київ, 1173 р. (с. 201); Ярослав Ізяславич (с. 202); смерть Андрія й упадок суздальського впливу (с. 203). Боротьба за Київ Ростиславичів і Ольговичів (с. 204); пляни Сьвятослава Всеволодича (с. 205); компроміс Рюрика і Сьвятослава Всеволодича (с. 206). Відносним уставлені компромісом 1180 р. (с. 207). Політична ситуація в 1180-х рр. (с. 207); половецька справа (с. 210); боротьба з Половцями в 1180-x (с. 211) і 1190-х рр. (с. 214). Смерть Сьвятослава (с. 215), Рюрик у Київі (с. 216); інтриїа Всеволода Суздальського (с. 217); конфлікт Рюрика з Романом волинським (с. 218) і Ольговичами (с. 219). Роман в Галичині (с. 222); пляни Ольговичів (с. 223); зміни в політичній ситуації (с. 224). Похід Романа на Київ (а. 225) ; другий погром Київа (с. 226). Смерть Романа і боротьба за його спадщину (с. 229) ; усьпіхи Ольговичів (с. 230), боротьба за Київ (с. 231), компроміс з Рюриком (с. 232). Смерть Всеволода суздальського й иньші зміни в полїтицї (с. 233); війна 1212 р. (с. 234) і ситуація по ній (с. 235). Мстислав Удатний і боротьба за Галичину (с. 236). Перший прихід Монголів (с. 240), битва на Калцї (с. 241). Полїтична ситуація в 1230-х рр. (с. 243); боротьба за Київ і Галич (с. 245); кампанія 1234/5 р. (с. 247); зміни князів у Київі (с. 248). Другий прихід Монголів (с. 249); облога Київа (с. 250), похід на захід (с. 251), ситуація в 1240-х рр. (с. 252); останні київські князі (с. 253).
IV. Перегляд поодиноких земель : Київщина (в додатку — Турово-Пинська земля) с. 254—311
Загальні уваги: термінольоґія землі й волости (с. 255). Київщина — її склад : Полянська (с. 256), Деревська земля (с. 257), Погорина (с. 258), Побоже (с. 259), Турово-пинська земля (с. 260). Границі' Київщини (с. 261). Осади: Київ —- його територія і части (с. 263), їх історія (с. 264); старий город (с. 265), Ярославів город (с. 266), Поділ (с. 268); наддніпрянські части (с. 269), околицї (с. 270); великість міста (с. 272) ; чужоземні кольонїї (с. 273) ; богацтво (с. 274). Вишгород (с. 275); Білгород (с. 278); порічє Стугни: Василів, Треполь (с. 280), Витичев, Заруб (с. 281) ; IIopocє : Торчеськ (с. 282), Юрїв (с. 283), Канів (з. 284), иньші пороські городи (с. 286). Деревеька земля: Іскоростень, Вручий (с. 287), Котельниця, Возвягель (с. 288), Камінець (с. 289). Внутрішнє житв Київщини : земська аристократія й її впливи (с. 289); політика землі (с. 291), київська улюблена династия (с. 292) ; політична діяльність громади (с. 293) і її слабкі сили (с. 294); київське віче (с. 295). Неподільність Київщини (с. 296); княжі волости в Київщині (с. 297). Культурне (с. 298) і релїґійне (с. 299) впачіннє Київа. Турово-пинська земля: етноґрафічний підклад (с. 300), територія (с. 301) і границї (с. 302); головнїйші городи: Туров (с. 304) і Пинськ (с. 306); політичне житє землї (с. 307); змаганнє землї до відокремлення (с. 308); туровська династия (с. 309); становище туро-во-пинських князів в XIII в. (с. 310).
V. Чернігівщина й Переяславщина с. 312—358
Сїверяне, їх територія (с. 312); старі центри (с. 313), їх історія до Ярославового поділу (с. 314); відносини до Київа (с. 315). Радимичі і Вятичі (с. 316). Чернигівщина : її відокремленнє (с. 317), її територія (с. 318) і границі (с. 319); Посеме (с. 320). Змагання черни-гівських князів (с. 321), боротьба за Київ (с. 322), емуляція з Суздалем (с. 323), галицькі справи (с. 324). Дробление Чернигівщини : поділ династиї на лїнїї (с. 325), „лїствичноє восхожденіє“ (с. 326); чернигівські князївства (с. 328). Полїтична діяльність громади; віче чернигівське (с. 329), стародубське (с. 330). Суспільно-культурне жите: розвій дружинности й дружинної поезиї (с. 331); літературні памятки (с. 332); церковне житє (с. 333); матеріальна культура (с. 334). Важнїйші городи : Чернигів (с. 335), Любеч, Гомій, Стародуб (с. 336), Новгород і Подесенє (с. 337), Посемє (с. 337), вятицькі городи (с. 338). Переяславщина — її відокремленнє (с. 339); політика землї (с. 340); переяславська династия (с. 341); зверхня історія землі (с. 342). Територія Переяславщини (с. 344), відносини до степових орд (с. 345), боротьба і кольонїзація XII в. (е. 346); турецькі кольонїї (с. 348); походи в степ (с. 349); ,Україна" (с. 350). Важнїйші городи: Переяслав (с. 351), леґенда про його заснованнє (с. 352), його околиця (с. 354), Летчь монастир (с. 355), Остерський городок й иньші городи (с. 356). Культурне житє (с. 357); останки дружинного епоса (с. 358).
VI. Волинь і Побуже с. 359—406
Питание про етнографічний підклад (с. 359); найдавнїйші звістки про політичне житє (с. 360); давні політичні центри (с. 361). Сполучення західно-руських земель за Володимира Вел. (с. 362) ; їх доля в ХI в. (с. 363); відокремленнє Галичини і волинська війна 1097— 1100 р. (с. 364); Волинь в XIl в. (с. 365); поділ Волини на волости і дальші переміни в нім (с. 366). Територія Волини — границі східні (с. 368) і північні (с. 369), русько-польське пограниче (с. 370); Берестейська земля й її границі (с. 371); границі Белзької землі (с. 372); полуднева границя Волини (с. 373) ; переміни в її території (с. 374). Головнїйші городи: Бужськ (с. 374), Белз і Волинь (с. 375), Володимир (с. 376), його церковні памятки (с. 377), Любомль (с. 379), Камень, Червень (с. 380), Холм (с. 381), Угровськ (с. 384), Луцьк, Острог (с. 385), Погорина (с. 386), Берестейсько-дорогичинська земля, Берестє (с. 387), Дорогичин (с. 388), Мельник, Більськ, Камінець, Кобринь (с. 389). Політика волинських князів XI —ХII в. (с. 390); відносини до Польщі (с. 391) ; тенденції Мстиславичів (с. 394). Віче на Волини в XI в. (с. 395), династична полїтика громади (с. 396), відносини її до Mсти-славичів (с. 397); Берестейські коромоли (с. 398), дорогичинське повстаннє і коромола Берестян 1289 р. (с. 399). Боярство (с. 400), його виливи й політика (с. 401); служебні князі (с. 402). Культурне житє (с. 403), останки поетичних творів на волинські теми (с. 404).
VII. Галичина і Угорська Русь с. 407—504
Русько-польська боротьба (с. 407); Ростислав і Ростиславичі (с. 408) ; боротьба з Ярополком (с. 409) ; ослїпленне Василька (с. 410), його плани (с. 411), війна 1098—9 рр. (с.412); галицька політика супроти Волики й Київа (с. 413); відносини до Угорщини і Візантиї (с. 414), відносини Польщі (с. 415); полуднева кольоиїзація (с. 416). Друге поколїннє Ростиславичів (с. 417), подія Галичини (с. 418) і усобиця (с. 419). Бунт Галича (с. 420) ; сполученнє Галичини в руках' Володимирка (с. 421); дальша доля Івана Берладника (с. 422). Політика Володимирка на Руси (с. 423), кампанії 1144 (с. 424) і 1146 p..(с. 425); відносини до Польщі (с. 426) й Угорщини (с. 427) ; союз в Візантиєю (с. 428), боротьба з Івяславом 1149 — 51 (с. 429), галицькі кампанії 1160 (с. 429) і 1152 р. (с. 431); смерть Володимирка (с. 432); оповіданнє про неї Київської літописи (с. 433—4), характеристика Володимирка (с. 434). Ярослав — його характер і становище (с. 435), відносини до Ізяслава й кампанія 1154 р. (с. 436), переміни в галицькій політиці супроти Волини (с. 436) ; справа Івана Берладника (с. 438), його похід на Понизє (с. 440) й кінець (с. 441); відносини до Угорщини й Візантиї (с. 441—2); родинні справи Ярослава (с. 442), повстаинє галицьких бояр (е. 443); дальші відносини Ярослава до сина (с. 444); смерть Ярослава (с. 445). Галицька усобиця (с. 446), зносини боярства з Романом (с. 447), утеча Володимира (с. 448), перше запанованнє Романа в Галичу (с. 449), угорська окупація (с. 450), похід Ростислава Берладничича (с. 451), поворот Володимира (с. 452); його смерть (с. 453); кінець династиї (с. 454). Територія Галичини — границя волинська (с. 455) і польська (с. 456), карпатське підгірє (є. 457), пограниче русько-польсько-угорське (с. 458), границя угорська (е. 459); полудневе пограниче (с. 460). Значнїйші осади: Перемишль (е. 461), Сянок, Ярослав (с. 463), Звенигород (с. 464), Городок, Теребомь (с. 465), Галич (с. 466), його місце (с. 467), його памятки (с. 468), Синевідсько, скальні замки й печері на Підгірю (с. 470), Покутє і Понизє (с. 471), Львів (с. 472). Внутрішні відносини (с. 473), громада в XII в. (с. 474), її становище супроти династиї Романа (с. 475), її антипатиї до боярства (с. 476), слабкість громади (с. 477); розвій боярства (с. 478), його сконсолїдованнє (с. 479), становище в ХП в. (с. 480), його політична проґрама XII—ХПІ в. (с. 481), його неудача (с. 482) ; культурне житє : сполученнв елементів східнїх і західнїх — в культурі (с. 483), в явищах житя (с. 485). Угорська Русь (с. 486), матеріал до пізнання її (с. 486); її історія (с. 487); її орґанізація в XII—ХШ в. (с. 488), комітати (с. 489), суспільна еволюція ХI— ХШ в. (с. 490), ґеоґрафічні відміни в сїй еволюції (с. 491); королівські замки (с. 492), розвій привілейованої власности (с. 494), економічні обставини (с. 494—5), господарство (c.' 496), суспільні верстви (с. 496), йобадьони (с. 497); їх упадок (с. 498); піддані панські (с. 499), еманципація невільників (с. 500); етнографічні елементи — руський (с. 501), мадярський (с. 502), німецький (с. 504).
VIII. Степи с. 505—551
Останки руської кольонїзації в степах (с. 505); Тмуторокань (с. 506), його людність (с. 507); памятки руського житя (с. 508); руські князі (с. 509); руська політика в Криму (с. 510); ізгої в Тмутороканю (с. 511); Тмуторокань в XII віцї (с. 512); кінець залежности його від Руси (с. 513). Русь у Криму (с. 514), на Подоню (с. 515) і на каспійськім побережу (с. 516). Русь на Чорноморю : Олешє (с. 517), иньші городи (с. 519), Русь на Подунавю (с. 520); Берладь і Берладники (с. 520); подунайські князівства (с. 521) і задунайські городи (с. 522) ; залежність Подунавя від Галичини (с. 523). Бродники (с. 524), їх роля в війні 1223 р. (с. 525). Турецька кольонїзація степів (с. 525) — Печеніги (с. 526), Торки (с. 527), міграція Печенігів (с. 528), упадок і міграція Торків (с. 529); Половці (с. 330), їх устрій (с. 531) і побут (с. 532), їх напади в XI в. (с. 532), руські походи на поч. XII в., і ослабленнє Половців (с. 533) ; половецька кольонїзація на Руси (с. 534); повстаннє Печенїгів і Торків на Половців (с. 535); Половці відживають — їх напади при кінці ХП в. (с. 536); культурні впливи Руси на Половців (с. 537); Половці в ХШ в. (с. 538). МонГоли-Татари (с. 539); Темуджін (с. 538— 9); перший похід на Черноморє (с. 540); смерть Темуджіна і поділ його держави (с. 541); похід Бату (с. 542); походи на українсько-руські землі (с. 542 -3), похід на Угорщину (с. 543) ; орда Бату осаджуєть ся на Чорноморю (с. 544), Гі устрій і культура (с. 544- 5). Міграція Половців (с. 545). Половці в Угорщині (с. 546) й на Руси (с. 547). Турецькі кольонїсти на Руси — Чорні Клобуки (с. 548), їх побут і культура (с. 549), питаниє про їх дальшу долю (с. 550).
Примітки с. 552—585
1. Література до історії Київської держави XI—XIII в. 552
2. Джерела й література кампанії 1018 р 557
3. Джерела про похід на Царгород 1043 р. і їх суперечности 559
4. Дати Романового походу на Київщину і київського погрому 560
5. Література Київщини й Київа 562
6. Література задніпрянських країв 563
7. Література Волини й Побужа 564
8. Справа окупації Поляками Берестейсько-Дорогичинської землї при кінці XII віку і васальних князівств польських на Руси 565
9. Література Галичини XI-XIII в 569
10. Неволя Володаря і галицькі звістки Длуґоша 573
11. Оповіданнє Кадлубка про реституцію галицького князя Казимиром Справ 574
12. Русько-польсько-угорське пограниче 577
13. Скальпі городи й печери Галичини 579
14. Історична література Угорської Руси 581
15. Література монгольсько-татарської міграції 583
16. Чорноклобуцька кольонїзація на Руси — її слїди в сучасній топографії й питаннє про її впливи на український етнічний тип 584
Реєстр київських князїв с. 586—587
Пояснення до ґенеальоґічних таблиць 588
Ґенеальоїґічні таблиці:
Таблиця І: загальна ґенеальогія руських князїв} 539—590
Таблиця II: лїнїя Ізяелава Ярославнча}
Таблиця III: лїнїя Сьвятослава Ярославича} 591—592
Таблиця IV: лїнїя Всеволода Ярославича}
Таблиця V: лінія Мстислава Мономаховича 593
Таблиця VI: лїнїя Юрия Мономаховича}
Таблиця VII: лїнїя Ростислава Ізяславича} 594
Примітки до мап с. 596—606
Мапи:
І. Київщина і Турово-Пинщина в XI—ХШ в. 607—8
II. Чернигівщина й Переяславщина в XI—XIII в. 609—10
III. Західна Україна в XI-XIII в. 611—12
Примітки: Чернигівщина (с. 597), Переяславщина (с. 600), Волинь (с. 602), Галичина (с. 604).
Зауважені похибки с. 613
Показчик імен і річей с. 614— 626
Зміст с. 627—633

У другому томі аналізується міжнародне становище, політичний та економічний розвиток Київської держави, окремих її земель — Київської, Турово-Пінської, Чернігівської, Переяславської, Волині, Побужжя, Галичини, Угорської Русі, а також Степу в XI — XIII ст.

Для істориків, археологів, етнографів, філологів, усіх зацікавлених рідною минувшиною.