Редактор Д. А. Головко
Художнє оформлення Μ. Μ. Шелеста
Художній редактор Ю. В. Бойченко
Технічний редактор В. В. Чала
Коректор В. А. Зеленська

«...Розстріляним ходжу по Україні». Віктор Іванисенко 5
ЛІРИКА
Батьківщині 25
Материнська 26
«Дядько мій, Микита-чорнокнижник» 27
Гроза пройшла 29
Лісник 29
Осіннє («Стоять озера світлої краси») 30
Тоня 31
Дощ 32
Плач Ярославни 33
Тарас у кирило-мефодіївців 35
«Назбираю за долиною» 38
І не подумай, що забув 39
Гармоніст 39
«Зерно і камінь, суша і вода» 40
«Поїзди гудуть за Ірпінню» 40
«В далекім полі тануть журавлі» 41
«При суєті, в буденний гомін» 41
«Смолокури і кожум’яки» 42
Жайворонок («За свіжим подихом...») 43
Земля 43
Запорожці 44
«Зайцю довговухий» 45
Епілог («Землі великої щедроти») 46
«Червоно-вишневі зорі...» 46
Україно моя! 47
Я сорочку знайду вишиванку 51
Тарасу Шевченкові 51
«Ти мене накличешся ночами» 54
Україні («Настраждалася в горі...») 54
Я бачив незабутнє 55
«Нехай ми схудлі, некрасиві» 56
«Бронзовий пам’ятник на майдані» 56
«Не треба ні слави, ні грому» 57
Теслярі 57
Кашовар 58
Сірко 59
«Прощатись будемо в бліндажі» 59
«Все, що нам дано жорстоким віком» 60
«Знову поле, червоне од маків» 61
«Полюбила мене, не питала» 61
«Ярославно, Ігор знову кличе» 62
«Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу» 63
«Полюбила мене — я не знаю» 63
«Оддудніла, одгупала, одклекотіла війна» 64
«Молоденькі сади ми посадим на кручі» 65
«Будуть зорі так само горіти на обрії» 65
«За квітневим синім видноколом» 66
«За старим бліндажем зацвіта ромен» 67
«Далеким ранком неповторним» 68
«Знову літо у краснім цвіті» 69
«Ржава каска лежала в полі» 69
«Я хочу так життя прожити» 70
«Любові вчитись не можна» 71
Журавель 71
«Катюша» 72
Танець 73
«Я не жив ці літа за глухою важкою стіною» 74
«Я його лиш бачив на портреті» 75
Дитинство 75
«Над лугами ворон кружить» 76
«Мамо, я хочу поговорити з вами» 77
«Ідуть дощі, легкі й прозорі» 78
«Я не написав того, що є найкраще» 79
«Рось, росисте колосисте жито» 80
«Ранки солов’їні» 81
«Од явора снується довга тінь» 81
«Лугів осінніх теплі голоси» 82
«Що було, не згадуй непривітом» 83
Черемуха («Так тебе ще змалку пам’ятаю») 84
«Підійми моє серце з печалі» 85
«Не одну ще дорогу пройду у житті» 86
«Скільки вас, ясних і незабутих» 87
«Зацвітай, росянистий мій луже» 88
«Мені наплювати на хитрих» 89
«За тихим степом тліють вечори» 90
Хусточка червона 91
«Піють півні ранньою порою» 92
Платону Майбороді 92
Вишні 93
Еллану-Блакитному 93
Олексі Влизькові 94
Григорію Косинці 94
Як приймали в партію 95
«Ти забрала все в своїм початку» 98
«Замело, завіяло стежки» 98
Пісня про рушник 99
«Ми підем, де трави похилі» 99
«Де вечорів настояні меди» 100
«Увечері, де канівські гаї» 101
«Середина двадцятого віку...» 102
«Не ганьте, друзі, за непривітність» 102
«Якби мені у серце...» 103
«Не заздрю ницим...» 104
«Питатиму доріг у роздумі й неспокою» 104
«Буду я навчатись мови золотої» 105
«І висушить земля людські гарячі сльози» 105
«У літах, де маєво зелене» 106
Скарга ромашки 107
«Не забувай за отчий свій поріг» 107
«Вчителька» 108
Листи до гречки 108
Пейзаж 109
«Не нарікаю на жару пустель» 110
Вогник 111
Яблуні 112
«Не можу бачить, як людина плаче» 113
Елегія 113
«Пароплав іде по важкій воді» 114
Прохання 115
«Інколи найде така хвилина» 116
Покоління 117
«Ого, братки, понаписали книг» 118
«...I як ти міг крізь далі дикі» 119
«За романівським небом — сині причали» 120
«В вас назви сіл — як кремінь...» 120
«У вечорах осінніх є принади» 121
Поезія 121
«В завійну ніч з незвіданих доріг» 122
«Приходять предки, добрі і нехитрі» 122
«Я — сльоза. Поети кажуть: чиста» 123
Антитеза 123
«Тут в’ється Стугна, пахнуть медуниці» 124
«Яблук натруси мені із саду» 125
«Одберу я цвіт мелодій» 126
«Чому, сказати, й сам не знаю» 126
«Збирались птиці, а птиці білі» 127
Максиму Рильському 128
Остапу Вишні 128
«Сам собі творю дереворити» 129
Україні («По днях і по ночах...») 130
ПОЕМИ
Прометей 133
Франко в Криворівні 150

Напоєна розкішними соками рідної землі, глибоко вкорінена в народну поетичну традицію, творчість А. Малишка належить до нетлінних надбань української поезії. Щире пісенне слово поета виразило і явило світові душу нації, її заповітні надії і сподівання. «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі», «Вогник», «Стежина», багато інших пісень А. Малишка звучать не лише на Україні, а й по всіх куточках світу, де живуть українці.
До книжки включено, крім кращих ліричних віршів і поем із прижиттєвих збірників, ряд маловідомих творів, що не публікувалися за життя поета.