Редактор Й. Й. Брояк
Оформлення художника В. Бродського
Художній редактор П. Т. Вишняк
Технічний редактор В. К. Лопата
Коректор В. Т. Тихонович
Лінотипіст Н. Семененко
Верстальник А. Куксов
Друкарі М. Савченко, В. Гарячев
Керівник палітурно-брошувальних процесів В. Задорожний

ДРАМАТИЧНІ ТВОРИ
Не судилось (Панське болото) 31
За двома зайцями 125
Талан 283
ПОВІСТІ ТА ОПОВІДАННЯ
Заклятий скарб. Подільська легенда 291
Буланко 381
Орися 390
Лихо. Картинка з життя голодних 412
ПОЕЗІЇ
Виклик 429
«Ох, і де ти, зіронько...» 430
«Сиділи ми, каганчик миготів...» 431
Поклик до братів слов’ян 431
Швачка 433
Чудова ніч 434
Прощання («Бувай здоров, мій рідний краю...») 435
На проводи другу (Μ. П. Драгоманову) 436
«Серце моє нудне, серце моє трудне!..» 437
Марусі 437
До І. Білика 438
До молоді 439
До броні! (На повстання болгар проти турків) 440
На прю! 441
Смерть слов’янина 441
Нива 442
Редакторові 443
«В грудях вогонь, холодне повівання...» 444
Край коминка 445
Темрява 440
Весна («Світить сонце...») 447
На спомин Т. Г. Шевченка 449
«Сумно і темряво. В вікна заплакані...» 450
Вечір («Вечір. Тихо, ясно...») 451
Сльоза («Чи пам’ятаєш, як з тобою...») 452
Учта 453
До України 454
Весна («Весна іде. Сніги чорніють...») 455
«Тихо плине нічка дружа...» 450
На морі 457
До Μ. Лисенка 458
Поету 450
На Новий рік 400
На роковини Шевченку (До поновлення могили) 404
«Грицю! Грицю! Йди до тину...» 403
«Що не день, то гірша мир трухлявий...» 464
«Ночі темряві з завірюхами...» 464
До Миколи Лисенка! (На спомин 18 ст. ст. марця 1893 р.) 465
Остання дорога 467
На смерть друга (Μ. В. Ковалевського) 468
«Хай тепера рида в мене кобза сумна...» 469
На ріднім попелищі 470
Борвій 472
«Занадто вже! Чим дихати нема!» 475
Зустріч 475
«З напасником нашого слова та правди, і волі...» 477
Звитяга 477
Добраніч! 479
«Всьому кінець... надії вже нема...» 479
«Ой знущались з мого слова...» 481
«Чертог сіяв... вона на сцені грала...» 481
Весна («Ранок пахощами віє...») 482
«Двері, двері замкніть! Затушкуйте вікно!» 483
Примітки 484
Список ілюстрацій 493

До однотомника Михайла Старицького (1840—1904) ввійшли його кращі твори, в яких яскраво показано життя села пореформеного періоду (п’єси «Не судилось», «За двома зайцями», оповідання «Буланко» та «Лихо»), побут артистів молодого українського театру (драма «Талан»), героїзм народу в боротьбі проти своїх гнобителів — шляхти та уніатів (повість «Заклятий скарб»).
Поезія Μ. П. Старицького представлена в цьому виданні високохудожніми зразками громадянської та інтимної лірики.