Рекомендовано управлінням змісту базової освіти Міністерства освіти України

Рецензенти:
П. В. Кириченко (Ін-т системних досліджень, Київ),
доц. З. М. Терлак (Львів. ун-т)
Редактор Д. C. Kарпин
Художнє оформлення І. С. Кравця
Художній редактор Е. А. Каменщик
Технічний редактор І. Г. Федас
Коректори Р. Р. Гамада, О. А. Тростянчин

ПЕРЕДМОВА 5
І. ДЕЩО ПРО ЕТИКЕТ 11
1. Як поводити себе у товаристві 11
2. "Заговори, щоб я тебе побачив" 19
II. НЕПРАВИЛЬНО — ПРАВИЛЬНО 24
1. Наше помешкання 24
2. Спілкування з дітьми 25
3. На вулиці 29
4. Транспорт 30
5. Торгівля 32
6. їдальня 36
7. На ринку 37
8. Пошта 38
9. Кравецька майстерня 39
10. Теле-, радіоательє 39
11. У селі 40
12. На фабриці (заводі) 42
13. В установі 45
14. На зборах, нарадах 47
15. У ділових документах 52
16. Освіта, наука 53
17. Лікувальні заклади 56
18. Армія, спорт 61
19. Оголошення 64
ІІІ. КОМЕНТАРІ 65
1. Чим різняться між собою слова АДРЕС і АДРЕСА? 65
2. Чи БІЛЕТ і КВИТОК те саме? 65
3. Хіба правильно “Він не ВАРТУЄ доброго слова"? 66
4. ВИБАЧТЕ, ПРОБАЧТЕ мені, перепрошую (а не вибачаюсь) 66
5. Не запитуймо “Які ВИДИ на врожай?”! 67
6. Чому ріже слух “Львів не ВИКЛЮЧЕННЯ”? 67
7. Правильно вживаймо слова ВІДНОШЕННЯ, ВІДНОСИНИ, ВЗАЄМИНИ, СТОСУНКИ 68
8. ВІРНО кохаймо! 69
9. “ВОЄННЕ училище”. Ні! Чому? 70
10. ВСТУПАЄМО (а не поступаємо) в університет, інститут, технікум 70
11. Що ГУБИМО? 70
12. Коли можна сказати “не ДИВЛЯЧИСЬ"? 71
13. ЗАМІСНИК і ЗАСТУПНИК — різні за значенням слова 71
14. Коли ЗДАТНИЙ, а коли ЗДІБНИЙ? 71
15. ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ... Але не помилки, недоліки, прорахунки, слова 72
16. “ІЗ-ЗА хвороби” чи “ЧЕРЕЗ хворобу”? 72
17. Лікар все-таки ЛІКУЄ, а ЛІЧИТЬ (якщо має!) гроші 73
18. Той ЛЮБИЙ, кого любимо 73
19. Коли все-таки МІШАЄМО? 74
20. Чому неправильно “МУЗИКАЛЬНА школа”, “МУЗИКАЛЬНЕ училище”? 74
21. НАВЧАЛЬНИЙ і УЧБОВИЙ чи тільки НАВЧАЛЬНИЙ? 75
22. Про слова НЕДІЛЯ і НЕДЕЛЯ. І дещо про інші міжмовні омоніми 75
23. Чому не є взаємозамінними слова ОБ’ЄМ, ОБСЯГ? 76
24. ОСВІТЛЕНА вулиця, а ОСВІЧЕНА — людина 76
25. Почекай “ПАРУ хвилин” чи “КІЛЬКА хвилин”? 77
26. Коли ПЕРЕДПЛАЧУЄМО, а коли ПІДПИСУЄМО? 77
27. Словом можна й нехотячи образити (про слово ПЕРЕСТАРІЛИЙ) 77
28. Питання про ПИТАННЯ 77
29. Що ПЛУТАЄМО, а що ПУТАЄМО? 79
30. Ох, те ПО! Або: “По дорозі жук, по дорозі чорний” 79
31. “Більша ПОЛОВИНА”. Неправильно! 81
32. Про українські слова ПРІЗВИЩЕ і ФАМІЛІЯ 81
33. Коли можна сказати “Я ПРОСТИЛА”? 81
34. Коли РАХУЄМО? 82
35. Про одне недоладне слово, або: коли вживати префікс СПІВ-? 83
36. “ТАК ЯК”. А чому не БО, ТОМУ ЩО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО? 83
37. “З нього мало ТОЛКУ”. Неправильно! 84
38. Виходжу “У фрезерного завода” чи “КОЛО (БІЛЯ) фрезерного заводу”? 84
39. Не плутаймо слів ЯЩИК, СКРИНЬКА, ШУХЛЯДА! 85
40. Недоречно вживати словосполучення “МІЙ АВТОПОРТРЕТ”, “МОЯ ВЛАСНА ДУМКА 86
41. “Пробачте мене” чи “пробачте мені”? “Хворий грипом” чи “хворий на грип”? 86
42. Як правильно питати про час і як відповідати на такі запитання? 87
43. Які помилки допускаємо, коли говоримо про приблизну кількість? 88
44. “Заспіваймо пісню веселеньку...!” А може, “Давайте заспіваємо пісню”? 89
45. Зважаймо на закони українського словотвору 90
46. Зменшені і пестливі чоловічі імена в українській мові 92
47. Чому правильно “РІЗКИЙ БІЛЬ”, а не “РІЗКА БІЛЬ"? 93
48. Дещо про категорію множини і поняття збірності 93
49. “Гарна МЕБЕЛЬ” чи “гарні МЕБЛІ”? 94
50. Про деякі форми іменників, що є назвами істот 95
51. Українські прізвища на -O 95
52. Назви осіб чоловічого роду в називному множини 96
53. Не плутаймо закінчень -у (-ю) та -а (-я) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду другої відміни 96
54. Перевагу закінченням -ові, -еві! 96
55. “Не звернув увагу” чи “Не звернув уваги"? 97
56. По кімнатам, по селам... 98
57. Коли ОЧКА, а коли ОЧКИ? 98
58. Теля, ягня... 99
59. Ще раз про форми кличного відмінка 99
60. Вираження неоднакової міри якості у різних предметах 101
61. Дуже типові для української мови конструкції 103
62. Чи правильно користуємося числівниками української мови? 103
63. Числівник “ДЕВ’ЯНОСТО" 104
64. Збірні числівники 104
65. Іменники з числівниками 105
66. Чи правильні конструкції “три щасливих роки”, “два німецьких солдати”? 106
67. “Народився в 1940 році” чи “народився 1940 року"? 106
68. Труднощі у відмінюванні займенників 106
69. Присвійні займенники 107
70. Вказівні та відносні займенники 107
71. Атематичні дієслова 108
72. Правильно вживаймо безособові форми на-НО.-ТО! 108
73. Даваймо перевагу активним конструкціям над пасивними! 109
74. Особливості наголосу українських іменників 109
75. Особливості наголосу іменників у сполученні з числівниками два, три, чотири 110
76. Особливості наголосу займенників 110
77. Наголос у дієслівних формах 111
78. Наголос прислівників і дієприслівників 111
79. Два звукові значення літери В 112
80. Про український звук P (твердий) та Pb (м'який) 112
81. Шиплячі приголосні. Вимова звука Ч в українській та російській мовах 112
82. Що мусимо знати про українські звуки ДЖ і ДЗ? 113
83. Українські приголосні перед E та И 114
84. Гуси “ГЕГАЮТЬ” чи “ГЕГАЮТЬ”? 114
85. Дзвінкість — один із феноменів української літературної вимови 115
86. Не “АКАЙМО” і не “УКАЙМО”! 116
87. Так звані “випадні голосні” 116
88. Чергування голосних O та E з І 116
89. Правильно читаймо старослов’янські і староукраїнські тексти 117
90. Латинські слова читаймо і пишімо без помилок 117
92. Апостроф — не “московська вигадка"! 117
СЛОВНИЧОК НЕНОРМАТИВНИХ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ 119
ОСНОВНА ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 145

Відродження України неможливе без духовного відродження нації. А духовний прогрес народу неможливий без глибокого пізнання та освоєння народної моралі, етикету, культури мовлення. Як чемно та шанобливо привітатись, спілкуватись, поводитись у суспільстві? Сподіваємось, що на ці питання, хоч якоюсь мірою, дасть відповідь цей посібник, покликаний сприяти усуненню деформації української літературної мови, яка на всіх рівнях — лексичному, фразеологічному, граматичному — повинна допомогти підвищити рівень мовленнєвої культури. Для учнів середніх шкіл, а також якнайширшого кола читачів, які хочуть вдосконалити знання української мови.