Редактор Л. Гринда
Художник М. Яців

22887 Нема титульної сторінки

Слово українського народу 3
Приказки і прислів’я 17
Загадки 23
Думи 28
Дума Соловецька 31
Частівки 35
Жарти (анекдоти) 45
І. Ходак. І на чужині можна будувати Україну (Післяслово) 89

Український фольклор уже в XVI столітті приваблював увагу чужинців. Словак Я. Благослав помістив 1563 р. в чеській граматиці українську народну пісню «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш». Польський історик Capницький згадує в своїх «Анналах» 1587 р. українську думу про лицарську смерть двох братів-козаків у боротьбі з ворогом. Грузинський князь, етнограф Μ. Цертелєв, творці російської літератури К. Рилєєв, Μ. Добролюбов, не кажучи вже про українця Μ. Гоголя, відзначали неперевершену поетичність, високу моральність і шляхетність устремлінь усної творчості українського народу. Німецький філософ Й. Г. Гердер під враженням знайомства з українським фольклором віщував (1769 р.), що «Україна стане колись новою Елладою».
Сучасний український фольклор продовжує традицію кращих зразків попередньої усної творчості. Совєтський режим, насильно накинений Україні Москвою, щоб довести, що комунізм знаходить підтримку в народі, створив низку установ, які публікували «творчість» платних працівників, видаючи її за народну. Насправді ж увесь сучасний український фольклор, що є висловом переконань і почувань народу, своїм змістом різко протикомуністичний.
Збірник українського фольклору «Народне слово», що його упорядкував Ю. Семенко, містить приказки, загадки, частівки та анекдоти, що піддають нищівній критиці антинародний совєтський лад.