Запис текстів та упорядкування І. Μ. Сенька.
У художньому оформленні використано кольорові фото С. В. Мишанина, В. А. Чмиря та P. T. Папик’яна
Редактор В. С. Басараб
Художній редактор Μ. С. Макаренко
Технічний редактор С. В. Данилик
Коректор А. С. Сохацька

Пісня й праця — рідні сестри 3
ВІД КОЛИСКИ ДО МОГИЛИ — ВСЮДИ З НАМИ ПІСНЯ МИЛА
Коломийка верховинська 5
Та я собі заспіваю 6
Звідки мої співаночки 7
Скільки знаю співаночок 7
Чом не співаєте? 8
Разом заспіваймо 9
ДЕ РІДНИЙ КРАЙ — ТАМ І ПІД СМЕРІЧКОЮ РАЙ
Верховина зелененька 11
Ой висока полонина 11
Ой летіли пташенята 12
Буки та смереки 13
Верховинці-чорнобривці 13
НА ДЕРЕВО ДИВИСЯ — ЯК РОДИТЬ, А НА ЛЮДИНУ — ЯК РОБИТЬ
На трудовій вахті 15
То бригади лісорубів 15
У колгоспній ланці 16
Поорав, посіяв 17
Та як візьму косу в руки 17
Мила снопи вʼяже 18
Поженемо сиві волки 19
Ідуть вівці в полонину 20
Ягоди збирати 21
Ой ти ленку зелененький 22
Шила, вишивала 23
Вставай, мила, вари їсти 23
З ледаря сміються 24
Любов, як перстень, не має кінця 25
ГУЛЯЙ ДИТИНО, ПОКИ ТВОЯ ГОДИНА
Добре мені дівочити 27
Я вже відданиця 28
Цимборочко моя люба 29
Ой гуляю, хлоп молодий 29
І ти легінь і я легінь 30
Ідуть хлопці на вечірки 31
Та й пофіглювали 32
Є паленка — є й співанка 34
На музику піду 35
Заграй мені гудаченьку 36
Ходи, дівко танцювати 38
Вчора гулі і днесь гулі 40
У НАС ТАКА ВИПОВІДКА: ДЕ Є ЛЕГІНЬ, ТАМ І ДВІКА
Ти, дівчино, звідки? 41
Хлопця-м собі придивила 42
І ти файна, і я файний 43
Іван та Марічка 44
Біда має що любити 46
Любімся, любімся 51
КУДИ СЕРЦЕ ЛЕТИТЬ, ТУДИ Й ОКО ГЛЕДИТЬ
Коби тебе увидіти 54
Прийди, прийди, легіничку 56
Йти би до дівчини 57
Ой де ми ся ізійдемо? 59
Топтані доріжки 61
Люба мені розмовочка 62
Дуже мала нічка 63
Не є мого миленького 65
Чому-сь, любку, не приходив? 65
Дала мені на памʼятку 66
А де подарунки? 68
Куплю любці в подарунок 69
Носив подарунки 70
НЕМА ЛЮБОСТІ — НЕМА Й РАДОСТІ
Я до тебе — ти від мене 72
По чотири любки маєш 73
Дівка вінок утратила 78
Обоє сердиті 79
Вже кінець любості 82
Забути не можу 84
БЕЗ МИЛОГО СВІТ НЕ МИЛИЙ
Із милим розлука 87
Дорога далека 88
Приснив ми ся мій миленький 88
Ой коби я ластівочка 89
Повій, вітре, повій, буйний 89
Напиши ми, любку, письмо 89
Писала-м ти, любку, письмо 91
Не є того, що я його 92
Там ся треті не мішайте 94
Не хоче ня няньо й мама 96
Любов моя в гробі 98
ЛЮБОВ — НЕ ПОЖЕЖА, ЗАЙМЕТЬСЯ — НЕ ПОГАСИШ
Твої вічка файні 99
Жовтенькі кучері 100
Твоє личко румʼяноє 101
Тоненького стану 101
Найкраще убрано 102
Файна подобочка 103
Того-м собі полюбила 105
В серці любов маю 106
З великої люби 108
Солодше од меду 109
Нашу любу не забуду 111
ДІВКА НА ПОРІ — СВАТАЧІ У ДВОРІ
Оженюся сього року 112
Віддай мене, моя мамко 112
Чи підеш за мене? 113
Будь мені за мужа 114
Не годен я вженитися 114
Ішли до ня сватачики 115
Най дівкою ходжу 116
Уже заручена 116
Веде син невістку 117
Наші молодята 119
Ой велике весіллячко 120
Хусткою завита 121
Сімʼя міцна — горе плаче
Так би жону частувати 123
Не мож старій догодити 123
Колисочка яворова 124
У кума за столом 126
При мачусі тяжко жити 126
Оженився — зажурився 128
Газда старий, я молода 129
Віддали ня на чужину 130
Коби газда не пʼяниця 130
Біле тіло почорніло 131
Ходить до другої 131
Бо газду не люблю 132
Та не знали газдувати 133
Літа мої молоденькі 134
Та ми старі — не молоді 135
Колективна сила всі біди зломила 137
НА ПАНІВ РОБИЛИ, А СОБІ ХЛІБА ПРОСИЛИ
Як ми долю проклинали 139
Терпіли ми горе-біди 140
Ой плакали рідні гори 141
На панській роботі 142
Та я робив у багача 143
Багачева відданиця 145
Ти багатий, а я бідна 145
«Святий Боже» не поможе 147
Та полишу рідне село 147
Пішов любко на чужину 149
Походив я по світкові 150
ВІЙНА ЛЮДЕЙ ЇСТЬ, А КРОВʼЮ ЗАПИВАЄ
Не сам іду за вояка 152
Плаче бідна мати 153
Зостається білявина 154
Пішов любко у катуни 156
Як в катунах жию 157
Война почалася 159
Паде вояк за вояком 160
Зосталися вдови в селах 161
НАРОД БЕЗ СВОБОДИ, ЯК РИБА БЕЗ ВОДИ
Панів розбивати 162
Ой били ня жанжарики 163
Та підемо у росію. 164
Пішов любко в партизани 165
ВІД КАРПАТ
Поетична мозаїка народного життя. Післямова І. М. Сенька 180
Примітки до текстів 190
Словник маловживаних слів 197

КОЛО ГІРСЬКОЇ ВАТРИ
присядь із нами, друже, послухати слово предивне, що створив непідкупний творець — трудовий народ.
Ce тільки одна з книг.
До тебе промовляла вже сива карпатська давнина і незабутнє у віках учора — «Легендами нашого краю»; ти чув Андрія Калина — простого верховинця, що подарував тобі книжку чарівних оповідей — «Дванадцять братів»;
тобі відкрили свій дивосвіт «Казки Буковини» ...
Тепер перед тобою збірка народних перлин — коломийки Закарпаття, поетична мозаїка краю.
Присядь-но ближче, друже, і ти почуєш пісню про рідну землю, про радість вільної праці, про молодість і кохання.
Присядь коло мудрого народного слова,
КОЛО ГІРСЬКОЇ ВАТРИ.

Містить „совіцькі“ перекручення