Художній редактор: В. П. Слєпченко
Технічний редактор: О. І. Павлик
Коректор: В. В. Давидовська

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ: 3
СНИ МАРІЇ, ЖІНКИ З МАГДАЛИ (з’яви) 7
САД ВІЧНОСТІ (поема) 21
ПОРТРЕТ ДРУЖИНИ ХУДОЖНИКА НА ТЛІ ГОТИЧНОГО ХРАМУ (соло) 41
МОЛЬФАР (сон-феєрія) 57
ЛІТОПИС БЛУКАНЬ. 71
Звернення до українського народу 73
Сон 74
Оранта 75
Завтра 77
Коло 78
Колискова 79
В порозі 80
Два лиця 82
Літопис 83
Христос воскрес 84
«Прокуратор» 86
«Зімкніть вуста...» 87
«Я в житті боялась випадкових...» 88
«Не злетів до мене білий ангел...» 69
«І почую: живе...» 90
«Книжок забутих титли і рядки...» 91
«Хто вчив мене і притягав до звіту...» 92
«Ти віриш їм? Не вір!» 93
«Марність, зайвість непотрібність...» 94
«Всім завинила...» 95
«Ні свідчити не буду, ні судити...» 96
«Хутчій втікаймо...» 97
«Я думала, що принесу Удачу...» 98
«Як легко пишеться з безсоння...» 99
Опівночі, озирнувшись з дороги (цикл) 100
Знак вогню (цикл) 105
«Затамуй мене, загаси...» 105
«Ти пощо мене кинув?..» 106
«Як ти кричав, коли я відлетіла...» 107
«Порятуй мене звідси...» 108
«Ця остання любов...» 109
«Я знову не боялась висоти...» 110 «Ти — хто така?» 111
«Все прозоріша осінь...» 112
Той птах мав дуже дивну форму крил...» 113
«Так близько життя...» 114
«Це добре, що пізно...» 115
«Нишком сивію, нишком, бо рано...» 116
«Чую протяг свистить опівнічний...» 117
«Нас ніхто не розлучить...» 118
«Ти ще пам’ятаєш?...» 119
«Кущі пливли, дерева відпливали...» 120
Княгиня (цикл) 122
«Князь поїхав данину збирати...» 122
«Я віднині чужа...» 123
«Трішки зілля всиплю, трішки сліз...» 124
«Я докликалась врешті...» 125
«Я відступниця, Князю...» 126
«Поріг високий, за порогом ніч...» 127
«Чи треба, вже не знаю, бо свіча...» 128
«Кажи, щоб я не плакала...» 129
«Сон, як дощик, висіється з неба...» 130
«Тяжка любов...» 131
«Немає Князя, і роси немає...» 132
«Не для того, Князю, не для того...» 133
«Хвиля за хвилею...» 134
«На хмарах, на бересті, на пергаменті...» 135
«Це потім я подякую розлуці...» 136
«Притули до чола мені руку...» 137
Почайна (поема) 139
Дідизна (поема - хроніка) 165
Цвіте тополя. 187
«Ми були молоді...» 189
«До «Мойсея» Ів. Франка» 191
Інтерв’ю для всіх 193
Луна («Облога німоти і гріш мені ціна») 194
Читачам 195
Ватерпас 196
Щодня («Все важчає ноша») 197
Перед весною 198
Арлекін («Я заздрю вам...») 199
На зразок байки про Царівну—Жабу 201
Донечці Мар’яночці 202
Гуси - лебеді (новела) 204
Гойдалка (новела) 208
Мої рядочки «Кобзаря» (цикл) 211
Горлиці (цикл) 215
«Цвіте тополя, тихо так цвіте...» 220
Вітри на пероні (цикл) 220
Дерево грудневе. 227
«І мерзле груддя мов чиясь огуда...» 229
«Щось перейшла...» 230
Останній тиждень листопаду 231
Віденський вальс 233
До тридев’ятого царства 234
На — двох 235
Три видіння під час снігопаду 237
«І сніг мою не висвітлив світлицю» 239
«Пробач мені, я не приношу щастя...» 240
Прелюдії (верлібри) 241
Іронічні вірші (цикл) 243
Зовсім білі вірші (цикл) 257
Маркіянові ШашкевичУ 262
Останні дні заслання Шевченка 263
Чигирин 264
Вітряк 265
Кам’янка 266
У музеї народної архітектури 268
Шевченкова мати 269
Пісні Роксоляни 270
Час Мищі 372
«А я не хочу на чужу планету» 273
Синові 274
«Як осягти оцю минучість літ...» 275
Цвітуть жоржини 276
Самотність (Цветаева в Парижі) 277
Монолог королеви Гертруди 279
«Дві скіфські баби...» 280
У день Ангела 281
Не зовсім смішний жарт 282
«Минулося... І знову візаві...» 283
«Хотілось бути сильною...» 284
«Ця вічна спроба оптимізму...» 285
Вірш, навіяний зливним дощем у січні... 286
«А ви колись втрачали ідолів!?» 287
За дверима 288
Народні мелодії (цикл) 289
Вже квітень (диптих) 291
«Передчуття» 292
«Хіба щось трапилось...» 293
Калиновий гість 294
Право на пісню 295
Діти трав 296
«Не знаю, завтра чи сьогодні..,» 297
«Ось і притихло, і відголубіло...» 298
«І зима — Не зима...» 299
«Боюся непричетності...» 300
Вірш, написаний краплиною дощу 301
«А слава — потім...» 302
Голоси (кінодійство ) 303
Фрески (композиція - монолог) 319
Автобіографія 350

Навесні 1993 року на Першому міжнародному фестивалі театрального мистецтва «Березіль» високою нагородою була відзначена творча робота видатної української актриси, Народної артистки України Лариси Кадирової у моновиставі - ритуалі «Фрески» за однойменною поемою Наталі Давидовської. Актриса отримала нагороду за найвище втілення жіночої духовності.
Одухотворена жіночість, філософське осмислення жіночого начала світотворення, космічна його клітинність — є сутністю поетичного космосу Наталі Давидовської, члена спілки письменників України, авторки п’яти поетичних збірок, вибрані вірші з яких складають значну частину збірки «Фрески» — яка є своєрідним авторським підсумком творчо го двадцятиліття.