Компʼютерний набір: Надія Терлецька
Дизайн і верстка: Тетяна Штус, Василь Саліш
Відповідальний за випуск — Олег Дук

25154 Колективу школи № 7 від колишнього учня, а тепер автора з подякою
19.11.1914р.
т.м. 0678488233

Передмова 9
Хроніки і літописи про рід драго-сасів і складові назви роду 12
Ареали культур правітчизни слов’ян; міжетнічне змішування в контактних зонах ареалів 21
Римська цивілізація і формування європейських етноспільнот 25
Прадавні спільноти Карпатського регіону.
Стародавні кельти .
Міграційні процеси у римську епоху 29
Панування кельтів і розширення впливів латенської культури.
Спад військової активності кельтів.
Кочівники у Подністров’ї 35
Слов’яно-готське співіснування.
Ототожнення слов’ян з антами і склавінами.
Трансформація етнонімів, споріднених з “венди-венеди” 40
Романізація і християнізація населення східного римського покордоння.
Підкорення римлянами даків у Трансільванії.
Римська провінція Дакія 46
Велике переселення народів; скіфо-сарматський період на українських землях.
Навали гуннів, готів, аварів 52
Звичаї і традиції сарматів; сарматські впливи.
Слов’яно-сарматська асиміляція і український мегаетнос 58
Криза Римської імперії. Нашестя етноспільнот зі Сходу. Нові державні утворення. Вторгнення гуннів на Подунавя.
Етноніми “скіфи”, “гунни” як збірні назви племінних спільнот 62
Утворення Візантійської або Східної Римської імперії; візантійські джерела про слов’янські спільноти.
Поділ слов'ян та їх локалізація.
Анти, антський союз племен 70
Держава Велика або Біла Хорватія 78
Велико-Моравське князівство і єдина етнографічна група слов’ян 81
Первинний ареал хорватських племен 86
Хроніки і літописи про білих хорватів.
Велика Хорватія в ранньому середньовіччі 89
Захоплення хорватських земель сусідами.
Експансія слов’ян поза західні межі Білої Хорватії 96
Слов’янські осади в Трансільванії і міжріччі Одри і Лаби.
Перемішування етногруп у міжріччі Одри і Лаби 102
Марамуреш - ворота в Європу для мігрантів зі Сходу.
Протистояння в германо-слов'янській Верхній Лужиці до початку X ст.
Лужиця у складі Великої Моравії 108
Агресія сусідів полабських слов’ян; наступ германо-саксів.
Асиміляція частини полабських слов’ян 116
Племінний поділ полабських слов’ян 123
Становлення лицарства у Східній Європі 128
Герб роду драго-сасів.
Зародження і особливості лицарства в Галичині 131
Галицько-Волинське князівство 137
Проміжний етап повернення на батьківські землі.
Зародки етногенезу в сасівському середовищі Прикарпаття 140
Етнонім роду драго-сасів.
Дарчі грамоти князя Лева 145
Драго-сасівські колонії в Марамороші і Трансільванії 149
Стратегічні, комунікаційні, “соляні” шляхи сполучення 152
Мережа сасівських осад 158
Мережа міських поселень в Галичині 163
Самбір. Самбірська волость і єпархія 165
Столичний Галич, монастирі, єпископські резиденції 169
Під польською Короною.
Заселення карпатського регіону для зміцнення оборони покордоння 179
Руське воєводство у складі Польської Корони.
Остаточна анексія галицьких земель 184
Входження боярства у шляхетський стан.
Герботворення, право набуття лицарства і посвячення в лицарі у Польській Короні 189
Надання посілостей прибульцям у місцях переважного розселенння сасів.
Галицька митрополія 199
Господарські реформи в Галичині.
Модернізація промислів.
Соледобування в часи Польського королівства 203
Саси — захисники; сільські поселення сасів-охоронців 209
Maгнатерія і малоземельна шляхта.
Соціальні відносини.
Україно-руське і латинське духовенство.
Освіта 211
Небезпека в покордонні.
Зародження козацтва 216
Напади кримчаків.
Головні шляхи нападників 221
Сасівські осади на “татарських” шляхах.
Одеський замок і його власники 224
Сасівська колонізація в Трансільванії і Волощині.
Продовження конфлікту між державами-сусідами 231
Згадки про волохів у літописах.
Молдавське князівство.
Етнонім “волохи”.
Очільники прибульців-“волохів”.
Асиміляційні процеси.
Політичні зв'язки України і Волощини 233
Міграція в Галичину.
Створення опори для влади.
Створення осадницьких “країн” 241
Балкани і Річ Посполита.
Зв’язки України із Семи городом 243
Міста і містечка Галичини.
Королівське місто Самбір 252
Добромиль, Дрогобич, Борислав, Городок, Судова Вишня, Стрий, Яворів 256
Жидачів, Болехів, Турка, Долина.
Міста на Покутті 261
Засилля колоністів у містах.
Посилення колонізаційних процесів.
Євреї в містах Східної Галичини 266
Сіль, торгівля сіллю 272
Осади і відсільні прізвища драго-сасів.
Пов’язаність осідків і відсільних прізвищ осадників 274
Станове розшарування в змішаних селах.
Диференціація шляхетських і рустикальних сіл 280
Європейські впливи на шляхтича-лицаря.
Верства людей “війни і зброї”.
Пошук етнічних коренів.
Виникнення версії про сарматське походження шляхти 290
Єднання “пограничної” шляхти.
Входження у шляхетський привілейований стан.
Участь у політичному житті Польської Корони.
Сеймики і шляхетське самоврядування 296
“Політичний народ" і “територіальні русини”.
Отримання драго-сасами осад і шляхетства.
Привілеї галицької шляхти.
Розшарування “політичного народу” 301
Самодостатність незаможної шляхти.
Офіційна характеристика шляхти і селян 311
Геральдика сасівських родин і підродів 315
Порушення сутнісної рівноваги незаможної шляхти.
Основа релігійності галицької шляхти і духовний провід галицького українства 324
Післяунійні стосунки 332
Королівські підтвердження шляхетських привілеїв.
Безелітність галицького українства.
Родини малопомісної шляхти в основі громадського життя 336
Міфологізація генеалогії шляхти та ідеалізація її осідків.
Розшарування шляхетського стану; витворення культу шляхтича —сармата 340
Деміфологізація сарматизму.
Схильність до пригодницьких виправ 347
Просвітницькі подвижники; формування світогляду драго-сасів 353
Головні постаті доби відродження.
Зростання ролі церкви.
Селяни і незаможна шляхта - відмінність і схожість.
Особливості сасівського менталітету 356
Духовенство як окрема суспільна верства.
Іноземці про унійну акцію.
Місіонерська діяльність ЧССВ 368
Давня боярська родина Шептицьких.
Культове значення галицьких ікон 373
Під Короною Габсбургів.
Австрійська політика щодо Галичини 379
Утрата шляхтою суверенних прав.
Сталість колористики герба драго-сасів 383
Галицька шляхта в націотворчому процесі.
Євреї, вірмени в підавстрійській Галичині 386
Розвиток промислів.
Міські осередки ремесел, промислів і торгівлі 390
Сасівські села-осади в підавстрійській Галичині.
Розвиток освітнього, економічного і політичного життя краю.
Традиційне життя в шляхетських селах-осадах 398
Нова хвиля національного відродження 404
Діяльність драго-сасів на ниві культури; їхні долі 410
Участь драго-сасів у розбудові українських товариств і партій.
Подальший розвиток шкільництва 424
Усвідомлення потреби державотворення.
Посилення української преси.
Просвітницькі і політичні діячі 434
Перша світова війна; репресії завойовників.
Участь у формуваннях Українських Січових Стрільців.
Нормалізаційні процеси після звільнення.
Відновлення української державності 441
Анексія Польщею Східної Галичини.
Відновлення довоєнних інституцій.
Доступ до освіти.
“Рідна школа” 449
Друга світова війна.
Акт Віднови Української Державності.
Початок кінця гітлерівської навали.
Захисні акції УПА.
Посилення репресій у повоєнні часи 459
Збереження роду.
Мова як історико-психологічний код її власників 469
Сасівські придомки та їхнє маркування.
Імена драго-сасів.
Три складові частини сасівського прізвища 476
Світогляд та рефлекси представників сасівського роду.
Особливості життя у сасівських родинах 484
“Національна церква” і просвітництво в житті сасів.
Традиційні обряди, звичаї та вірування у сасівських громадах 490
Легенди роду і про рід 503
Роль жінки-матері в сасівських родинах 503
Типові мотиви родових легенд 505
Про руйнування міст ворогом і їх повторне заснування 507
Про деякі першоосади роду 509
Про “кнезів” - прибульців з Волощини 512
Про красунь, замки і розбійників 513
Характерні назви місцевостей і поселен 517
Про печери-сховки 520
Про будівництво храмових споруд 521
Про чудотворні ікони, мощі святих 523
Про гріх людський, важке життя, трагічні події 525
Пам’ятні знаки і споруди 529
Післямова 533
Література 540
Іменний покажчик 549

Автор у доступній формі для читачів будь-якого освітнього чи професійного рівня, зацікавлених генезою роду Драго-Сасів, через систематизовану ним компіляцію відомостей різних авторів намагався відтворити історію зародження і становлення роду драго-сасів. Ця історія вписана у загальноцивілізаційний розвиток етноспільнот Центральної та Східної Європи, які жили чи продовжують жити на цих теренах, і з якими в руслі спільних еволюційних закономірностей перебували пращури драго-сасівського роду. Також подано інформацію про племінні і державні утворення в середньовічні часи, в яких зароджувалася і формувалася сасівська спільнота, та про діячів, представників цього багатогалузевого роду, які полишили слід у розвитку науки, культури і суспільнополітичному житті краю у пов’язанні з описом місцепоселень, родовим складом і соціально-культурними процесами в середовищі шляхти гербу Cac.