Друковано 15.000 примірників.

Відповідальна за випуск Ганник Н. П.

Оглав.
Доба Центральної Ради.
Період другий.
Орґанізація юридично-правової влади.
Розділ І. Контрреволюційний виступ Корнілова.
1. Гуртування чорних сил 13
2. Буржуазна чи соціалістична? 16
3. Ґенеральське розв’язання питання 21
4. Дійсне обличчя товарних джентельменів 24
5. Гойдалка революції 26
6. Проблеми революції й українська демократія 28
Розділ II. Остання боротьба з Тимчасовим Правительством.
1. Стара мацапура в обороні законности 37
2. Не мир, а тільки перемирря 41
3. Кадетський міх на український горен 47
4. Гній старих ран 49
5. Туга за владою 53
6. Необхідність розв’язати руки 56
7. Остання „законність“ гнилих можновладців 58
Розділ III. Робітниче-селянська революція в Росії й на Україні (листопад 1917 року).
1. Через що не за инчою „демаґоґією“? 63
2. Комітет Охорони Революції 66
3. Перемога третього 68
Розділ IV. Проголошення Федерації з Росією (20 листопаду [н. ст.] 1917 року).
1. Третій Універсал У. Центральної Ради 73
2. От тепер, коли руки розв’язано 80
Розділ V. Основна хиба української демократії.
1. Не маси винні 87
2. Соціалізм малоросійського хуторянина 89
Розділ VI. Фальшиве розуміння національно-української державности.
1. Наша „безбуржуазність“ 101
2. Страх перед безбуржуазною державностю 105
3. Що таке демократичний лад? 110
4. Поганенькі навіть демократи 114
5. Підбірання петроградського сміття 117
6. Туга за союзницьким ошийником 118
7. Безнадійне мадикування 122
8. Злочинна аґітація проти українського національного визволення 125
Розділ VII. Війна з Совітською Росією.
1. Зрадницький патріотизм 133
2. Причина й приводи війни 135
3. Ухиляння від отвертої відповіді 142
Розділ VIII. Боротьба за „свою лінію“.
1. Війна впливом 151
2. Своє слово з чужим змістом 155
3. Червона шапка й тверда влада 159
4. Єдиний вихід 161
5. „Своя лінія“ до кінця 164
Розділ IX. Парламентаризм, демократія й большевизм.
1. Російські Уст. Збори 175
2. Соціалісти-справедливисти 179
3. Теплий лід 185
4. Нетривкі успіхи 190
Розділ X. Мир з центральними державами.
1. Вибачення перед „союзниками“ 198
2. І німецький імперіалізм ближчий 202
3. Мир переможця 204
4. Німецька опіка не за-ради прекрасних очей 208
Розділ XI. Боротьба за владу.
1. Дорогі жертви за чужу справу 215
2. Не в особах річ 217
3. Невдалі спроби доброго виходу 220
Розділ XII. Проголошення самостійности України (22 січня 1917 року).
1. Заручини хуторянки з товарним джентельменом 229
2. Четвертий Універсал Української Центральної Ради 244
3. Вигнання хуторянки з хутора 252
Розділ XIII. Національна політика руських большевиків.
1. Обпльована мати 259
2. „Мозговизм“ і націоналізм 261
3. Ні державности, ні національности 269
4. Кому ж це на користь 272
Розділ XIV. Закликання німців.
1. Мировий договір з Почвірним Союзом 283
2. Великодушний лицарь 290
3. „Визволитель“ України 293
Розділ XV. Конфлікт двох сил.
1. Гості й друзі 299
2. Хуторянка й на німецькій гарматі 303
3. „Соціалістично“-хуторянська діяльність 306
4. Ні паничам, ні парубкам 308
5. І „ні туди Микито, ні сюди Микито“ 312
Розділ XVI. Кінець Центральної Ради (29 квітня 1918 року).
1. Світовий можновладець на службі в мужикуватих людей 317
2. Дві причіпки 320
3. Кінець Центральної Ради 325
4. Наука історії 326