ЧАСТИНА ПЕРША 5
ЧАСТИНА ДРУГА 239
ЧАСТИНА ТРЕТЯ 414
Соціальна фантастика Володимира Винниченка, післямова Павла Федченка 611

Винниченко Володимир Кирилович народився 26 липня 1880 року в селі Веселий Кут на Херсонщині. Помер 6 березня 1951 року в Мужені (французький департамент Приморських Альп). Життєва і творча долі випали йому надзвичайно круті та бурхливі. Навчання в Київському університеті, участь у діяльності найрізноманітніших рухів, арешт, солдатчина, втеча... Світоглядна хисткість шарпала цього талановитого художника слова на гострих зламах політичних і соціальних хвиль: то був він одним із керівників буржуазної Центральної ради, то — його кандидатура пропонувалася на заступника голови Раднаркому і наркома закордонних справ Української Радянської Республіки, а зрештою став емігрантом, кому глибоко боліла відірваність листка від живого дерева...
Проза, публіцистика, драматургія Винниченка перекладалися мовами світу; в 1926—1930 рр. на Україні виходили його твори, зокрема і в 24-х томах.

Це, по суті, перший сучасний український науково-фантастичний роман, який чимало знавців літератури вважають вершиною творчості Володимира Винниченка — письменника яскравого і суперечливого таланту. Новаторство митця, експресивна і динамічна манера його письма знаходять своє оригінальне психологічне і філософське втілення в незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача, тримає в стані високої емоційної напруги, естетичної втіхи.
Після 1930 року твір друкується у нас вперше, а тому переважній більшості читачів він зовсім невідомий.