25201 Рідній школі від випускника 1978 року Тараса Романюка, світлої памʼяті Галини Семенівни Сердешної присвячую. 9 лютого 2021 року.

ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. ДИТИНСТВО, НАВЧАННЯ І СТАНОВЛЕННЯ
1. Родинні зв’язки Ярослава Пастернака 15
2. Українська гімназія у Перемишлі. 1902-1910 роки 35
3. Студії у Львівському університеті. 1910-1914 роки 55
4. Співпраця з Національним музеєм у Львові 66
5. Українська молодь у міському середовищі Львова (початок XX ст.) 87
6. Ратний шлях у складі 41-го полку піхоти 106
7. Участь у національно-визвольних змаганнях 1918-1920 років 127
8. Табори інтернованих українських військовиків у Чехо-Словацькій Республіці 135
9. Життєва й академічна дилеми (Карлів університет у Празі) 153
10. Археологічні дослідження та наукова діяльність. 1922-1928 роки 162
11. Українська еміґрація 179
РОЗДІЛ 2. ЛЬВІВСЬКИЙ ПЕРІОД БІОГРАФІЇ ЯРОСЛАВА ПАСТЕРНАКА. 1928 1944 РОКИ
1. Перші роки після повернення до Львова 198
2. З історії музею Наукового товариства ім. Шевченка у Львові 209
3. Участь Ярослава Пастернака в роботі Етнографічної комісії НТШ 225
4. Археологічні дослідження Ярослава Пастернака у 30-х роках XX ст. 237
5. Відкриття руїн Успенського собору літописного Галича 259
6. Розвиток українського музейництва в міжвоєнний період 277
7. Популяризація історичних знань і досягнень української науки 297
8. Нова радянська політика 310
9. Німецький наступ і встановлення окупаційного режиму 329
10. Еміґрація до Західної Європи 341
Замість післямови 347
Додаток. Сім фраґментів в епістолярному жанрі 350
Висновки 358
Іменний покажчик 367
Географічний покажчик 396

Серед відомих імен українського народу Ярослав Пастернак займає чільне місце. Його внесок у розвиток археологічної науки вимірюється роками плідної праці, десятками проведених теренових експедицій, значною кількістю книг, статей, повідомлень і звітів. Для сучасних дослідників спадщина науковця є основою для подальших студій над минулим України.
На прикладі біографії Ярослава Пастернака можна простежити складну долю українських інтелектуалів кінця XIX - першої половини XX століть. Він народився в Aвстро-Угорській монархії, науковий ступінь доктора археології здобув у Карловому університеті у Празі (Чехо-Словацька Республіка), фахово працював у II Речі Посполитій, а віку доживав і спочив вічним сном у Канаді. Ярослав Пастернак прожив цікаве й довге життя, пізнав смуток втрат і радість здобутків, проте його науковий доробок ще належно не оцінений.