На обкладинці, форзаці, авантитулі, титулі, шмуцтитулах і звороті титула використано фотоматеріали та документи з архіву професора Степана Гайдучка (події 1918 року у Львові): барикади на вулицях міста, Львівська ратуша, свято української державності та виступ Лонгина Цегельського З травня 1918 р. року на пл. Юpa.

Видавництво „Булава“ Ню Йорк - Філадельфія, 1960

На переломі доби. Спогади Лонгина Цегельського про 1918-1919 рр. в Україні 7
І. Хто організував переворот 1 листопада 1918 р.? 15
II. Перший військовий командант Львова 19
III. РольУССів 21
IV. Роль української парламентарної репрезентації 23
V. Львів і Київ 28
VI. Труднощі з планом перебудови Австрії 33
VII. Трійка для організації військового перевороту 35
VIII. Політичний провід перевороту і сам переворот 36
IX. Хто пустив та поширив неправду 44
X. Історична ніч 45
XI. Як інтерновано намісника 48
XII. Перший день по перевороті 50
XIII. Перша українська адміністрація 54
XIV. Переговори з польськими консерватистами 56
XV. Бої у Львові 60
XVI. Командант Львова полковник Гриць Коссак 64
XVII. Серед пекла вуличних боїв 65
XVIIІ. „Перемир’я“ і „переговори“ з львівськими поляками 68
XIX. „Но мене ленд“ - у Львові 71
XX. До Києва за підмогою! 74
XXI. Чому поміч з Києва не прийшла? 77
XXII. Державотворчий інстинкт галицьких мас 81
XXIII. Стріча зі земельним маґнатом 89
XXIV. На лівому боці Бугу 92
XXV. На західне пограниччя 97
XXVI. Крадькома зі Львова за поміччю 101
XXVII. Гість із Києва 104
XXVIII. „Загублена“ сотня 106
XXIX. Втрата Львова 109
XXX. Вирішальна нарада. - Місія на Велику Україну 113
XXXI. Справа Василя Вишиваного 116
XXXII. Як виглядала революційна свобода? 119
XXXIII. Двомільйонна орда 121
XXXIV. У розбурханому морі. - Історичні місця 126
XXXV. Формується революційна армія 129
XXXVІ. У Директорії 133
XXXVII. Автономія чи централізм? -Підписання угоди про злуку 137
XXXVIII. У Білій Церкві 142
XXXIX. Підмога, але спізнена 147
XL. Серед розбурханого моря 150
XLІ. Штабовики радять. - Ми нарешті вдома 156
XLIІ. Друга моя місія в Україну. -Тріумф Директорії 159
XLIIІ. До Версаля. - Ліквідаційна комісія у Відні. - Кадовбова влада в Тернополі 162
XLIV. Клопоти молодої держави 166
XLV. „Янівська республіка“ 175
XLVІ. Бориславська „диктатура пролетаріату“ 177
XLVIІ. Київські розмови з головою Директорії 179
XLVIIІ Стрілецькі похорони. -
Зустріч із прем’єром Чехівським 187
XLIX. Тривожні вісті. - Розвал почався 190
L. Знову в Галичині. - Нова столиця. -
Нова влада 198
LІ. Своя рідна солдатеска 201
LIІ. Українська національна рада в Станиславові 207
LIIІ. Ратифікація Хвастівської угоди 210
LIV. Перший український державний парад 212
LV. Подальше організування
Секретаріату закордонних справ 215
LVІ. Антантські місії у Галичині 218
LVII. Подвійна закордонна політика 223
LVIII. Розлад між українськими місіями в Парижі 230
LIX. Невдалий похід на Закарпаття 233
LX. Делегати Закарпаття у Станиславові та Києві 236
LXІ. До Києва! 239
LXIІ. Свято Злуки Земель України 247
LXIIІ. Ще раз: федерація чи централізм? 250
LXIV. 22 січня 1919 р 252
LXV. Трудовий конгрес 261
LXVІ. Роль галичан у Трудовому конгресі 264
LXVIІ. Селянська спілка і галичани 266
LXVIII. Результати і значення Трудового конгресу 268
LXIX. У Міністерстві Чехівського 270
LXX. Польсько-українська проблема 274
LXXІ. Падіння Директорії 275
LXXIІ. Евакуація Києва 280
LXXIII. Евакуація галичан із Києва 283
LXXIV. Тяжке повернення 286
LXXV. У Винниці. - Посольство до Масарика. -Нарешті в Галичині! 288
LXXVІ. Закінчення 291
Місія генерала Бартелемі й наслідок відкинення його пропозиції 295
Слово від видавництва про автора та його працю 306
Посмертна згадка про Юрія Цегельського 312
Словник застарілих слів і виразів 315
Іменний покажчик 320
Перелік ілюстрацій 330
Подяка 331
Список жертводавців 332

Д-р Лонгин Цегельський (1875-1950) - видатний український політик, активний учасник створення ЗУНРу і її перший міністр внутрішніх справ, а після Акту Злуки - заступник міністра зовнішніх справ УНР.
Його спомини, без сумніву, належать до найбільш талановитих творів української мемуарної літератури, як з огляду художнього, так і з уваги на глибину і сміливість думки, чіткість коментарів та формулювання погляду Автора на кожну подію чи особу, згадану ним. Загалом, Автор передає нам “важливий документ доби”, доби, яку він бачив, яку творив і пережив своїм серцем.

Ця праця буде цікава як для широкого читацького загалу, так і для істориків-науковців.