Частина перша. ГАЛИЦЬКА ВАНДЕЯ 5
Тривожні вістки і початок війни 5
Наші й не наші 10
Вішальники й рятівники 16
Народна школа. Розвал імперій та інші чуда 18
ЗУHP, УГА - і знову війна 24
Зміна стихій 31
Приватні студії 34
Після тривог - радощі 36
Учителі та їх підопічні. Нові знайомства 38
Бурси і бурсаки 45
Прогулянки у Борислав, Галич і Крилос 49
У полоні книг і “Пласту” 52
Політичні фронти. Убивства 57
Таємний університет. УВО 62
Сфери коломистецькі. “ІНТЕБМОВСЕГ” 63
УНДО і “радикальні дуби” 66
Дмитро Донцов. Нові теракти 68
Мої переживання. Ферії 72
Матура 76
Частина друга. ПРАЦЯ, ВИШКОЛИ, БОРОТЬБА 78
Сельробагітатор. Вибори 1928 року 78
Двоякі почуття. Походи на Маківку 88
Соколики і “злата” Прага 90
Вишкіл капрала 95
Практика і нові знайомства. Подальші дискусії з Гасиним 102
Смерть батька. Бідування 106
Нова робота. “Політична Дульцінея” 110
Дещо про Юрія. Смерть Возняківни 113
Нові жертви 115
Судилище. Нові настрої селян 116
Трагедія з братом. Знову - вчителювання і навчання 119
“Дух одвічної стихії” 123
Початок німецько-польської війни. Втеча з полону 128
Клопоти з дружиною. Організація тимчасового правління у Радехові.
Нові завдання 132
Частина третя. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 139
Похід на Київ. Холмщина, Підляшшя - Генерал-губернаторство і “домен” ОУН 139
Українська поліція 146
Кипуча діяльність. Кадри і вишколи. Розлам в ОУН 149
Краків. Високий пост і великі вимоги. Українські легіони 155
Сумні Зелені свята. Підготовка до походу 160
Початок війни. Шлях на схід 164
“Співпраця” з вермахтом у Житомирі. Поїздка у Васильків.
Культуртрегери і Галина Чуйко. Мельниківці та поліція 168
Убивство Сеника й Сціборського 174
Кінець похідної групи. Неймовірні пригоди 178
Шлях на Київ. “Легенда” 184
Дальші поневіряння і невдачі 187
Мій арешт. Під конвоєм - додому. Хвороба 192
Гетто Львова. Мене допитують і милують. Смерть “Максима Орлика” 198
Частина 4. КРАЙ “ЗАХІД” - ВОЛИНЬ - ЗАХІД 201
Край “Захід”, його кадри. Конференція військовиків 201
Пропозиція Шухевича. Перші курені та бої в Карпатах 215
Голодний відпочинок. Хто - в дивізію “Галичина”, хто - в УПА 224
Палають села. УПА - “Північ” 231
Створення групи УПА - “Схід” 245
Похід на південь. Угорці. Даремні втрати 249
Постій у Колодно. Бунт “наливайківців”. Розбиті “Хмара” й “Олег” 255
Невдача під Збаражем. Переговори 260
Вихід з УПА і перехід у підпілля 264
Ще дещо про Кузнецова, Ватутіна і бій під Гурбами 274
Спомини людей, які знали Луку Павлишина 276
В. Дужинський. Очищення сльозою пам’яті 276
О. Долішня. Мої брати 279
Вол. Павлишин. Засів патріота 280
Ю. Долішній. “Скоро прийдуть за мною!” 285
І. Давидович. Що запам’яталося про Л. Павлишина (“Вовка”) 287
P. Щеглюк. Л. Павлишин у юнацькі роки та в час підпілля 289
Віра Павлишин. “Буду чекати!” 290
В. Щеглюк. Таємниця Луки Павлишина 292
Уривки з листів про Л. Павлишина із коментарями 303
Перелік учасників національно-визвольного руху, відомих діячів, представників інтелігенції, згаданих у книзі 315

Чи знають українці, світова громадськість, яка цікавиться ОУН та УПА, військовика ОУН “Вовка", полковника “Ігоря", перед арештом у 1950 р. — “Регента"? Завдяки певним “органам" і деяким закордонним діячам ОУН його ім 'я знеславили, приписуючи співпрацю з КГБ, прирекли на забуття. Нині він не може захистити себе, але в цьому можуть допомогти його спогади, а також свідчення людей, які його знали особисто.
Л. Павлшиин товаришував із Степаном Бандерою, В. Гербовим, М. Степаняком, відомим військовиком О. Гасиним. Спочатку діяв на Радехівщині, Холмщині і в Кракові, згодом був заступником М. Климишина у Північній похідній групі, обласним провідником у Вінниці, підлеглим Дмитра Мирона (“Орлика ") у Києві, військовим референтом краю “Захід ", створював перший полк самооборони в Карпатах. З його ініціативи в грудні 1942 р. відбулася конференція ОУН, присвячена створенню УПА. З кінця 1943 р. діяв на Волині як ад ’ютант і помічник генерала Д. Грицая і став командирам групи УПА - “Схід ”, заступником В. Кука (“Леміша ”) з військових питань. Ніхто не знав (КГБ — тим паче), що, легалізувавшись і перебуваючи на високих освітянських посадах у м. Львові, Л. Павлшиин працював на підпілля ОУН під керівництвом Р. Шухевича, налагоджував звʼязки із закордоном.
У спогадах яскраво описано багато невідомих досі подій і фактів, політичне та культурне життя Львова у 1917-1939 рр., подано характеристики багатьох українських патріотів, більшість із яких загинули, а також висвітлено деякі обставини загибелі провідників ОУН(М) О. Сеника і М. Сціборського, радянського розвідника Μ. Кузнецова і генерала М. Ватутіна.

Для широкого кола читачів та усіх, хто цікавиться героїчними сторінками національно-визвольної боротьби українців у ХХ-му ст.