Шабліовський Є. С. Серце відкрите людям 5
Причинна 25
Думка («Тече вода в синє море») 30
Думка («Вітре буйний, вітре буйний») 30
Думка («Тяжко-важко в світі жити») 32
Думка («Нащо мені чорні брови») 33
На вічну пам’ять Котляревському 34
Думи мої, думи мої (1839) 37
Перебендя 39
Тополя 42
До Основ’яненка 47
Іван Підкова 50
Н. Маркевичу 52
На незабудь Штернбергові 52
Гайдамаки (Поема). (Уривки) 53
Вітер з гаєм розмовляє 84
Гамалія 84
Сова 89
Сон («У всякого своя доля») (Комедія) 95
У неділю не гуляла 108
Чого мені тяжко, чого мені нудно 110
Заворожи мені, волхве 110
Гоголю 111
Не завидуй багатому 112
Не женися на багатій 112
Єретик 113
Наймичка 122
Кавказ 135
І мертвим, і живим, і ненарожденим 139
Холодний Яр 145
Маленькій Мар’яні 147
Минають дні, минають ночі 147
Три літа («І день не день, і йде не йде...») 148
Заповіт 151
Лілея 151
Русалка 153
В казематі («Згадайте, братія моя...») 155
І. Ой одна я, одна 155
II. За байраком байрак 156
III. Мені однаково, чи буду 156
IV. — Не кидай матері!— казали 157
V. — Чого ти ходиш на могилу? 158
VI. Ой три шляхи широкії 159
VII. Н. Костомарову. («Веселе сонечко ховалось...») 160
VIII. Садок вишневий коло хати 161
IX. В неволі тяжко, хоча й волі 161
X. Косар 161
XI. Чи ми ще зійдемося знову 162
Думи мої, думи мої (1847) 163
Княжна, (Поема). (Уривки) 163
N. N. («Сонце заходить, гори чорніють») 169
N. N. («Мені тринадцятий минало») 170
Не гріє сонце на чужині 171
Сон («Гори мої високії») 172
Полякам 176
Один у другого питаєм 177
Самому чудно. А де ж дітись? 177
Ой стрічечка до стрічечки 177
Хустина 178
А. О. Козачковському 180
То так і я тепер пишу 133
А нумо знову віршувать 184
У бога за дверима лежала сокира 185
Ой гляну я, подивлюся 187
Та не дай, господи, нікому 187
Цар! (Уривки) 188
Добро, у кого в господа 189
Ну що б, здавалося, слова 190
Мов за подушне, оступили 191
П. C. 192
Г. 3. 193
Якби зустрілися ми знову 194
Пророк 195
Сичі 195
І небо невмите, і заспані хвилі 196
І виріс я на чужині 197
Нe для людей, тієї слави 198
Коле гаю, в чистім полі 199
Якби мені черевики 200
І багата я 201
Полюбилася я 201
Породила мене мати 202
Ой виострю товариша 202
По улиці вітер віє 203
Ой сяду я під хатою 203
Закувала зозуленька 204
Ой не п'ються пива, меди 204
У тієї Катерини 205
Ой пішла я у яр за водою 207
Не так тії вороги 207
Ой люлі, люлі, моя дитино 208
Ой чого ти почорніло 208
Туман, туман долиною 209
У неділеньку у святую 209
У неділеньку та ранесенько 211
Утоптала стежечку 212
І широкую долину 212
На в городі коло броду 213
Не хочу я женитися 213
Чума 214
І знов мені не привезла 215
В неволі, в самоті немає 216
Ой умер старий батько 217
Неначе степом чумаки 217
За сонцем хмаронька пливе 218
Не додому вночі йдучи 218
Як маю я журитися 219
Нащо мені женитися 220
Заросли шляхи тернами 221
Зацвіла в долині 222
У нашім раї на землі 222
На Великдень, на соломі 225
Було, роблю що, чи гуляю 225
Буває, іноді старий 226
Хіба самому написать 227
Дурні та гордії ми люди 228
І золотої й дорогої 229
Ми вкупочці колись росли 230
Готово! Парус розпустили 231
Ми восени таки похожі 231
Лічу в неволі дні і ночі (1850) 233
Лічу в неволі дні і ночі (1850—1858) 235
Ми заспівали, розійшлись 236
Не молилася за мене 236
Мені здається, я не знаю 237
Якби ви знали, паничі 239
Буває, в неволі іноді згадаю 241
І станом гнучим і красою 244
Огні горять, музика грає 245
Чи то недоля та неволя 245
На батька бісового я трачу 246
І досі сниться: під горою 247
Мій боже милий, знову лихо! 247
Юродивий 248
Доля 250
Муза 251
Слава 252
Сон («На панщині пшеницю жала») 252
Я не нездужаю, нівроку 253
Подражаніе 11 псалму 254
Марку Вовчку 255
Ісаія. Глава 35. (Подражаніє) 255
N. N. («Така, як ти, колись лілея») 257
Федору Івановичу Черненку («Ой по горі роман цвіте») 257
Сестрі 258
Колись дурною головою 258
Bo Іудеї во дні они 259
Подражаніє 260
Ой діброво — темний гаю! 260
Молитва 261
Колись-то ще, во время оно 262
Плач Ярославни 263
З передсвіта до вечора 264
Над Дніпровою сагою 265
Росли укупочці, зросли 266
Світе ясний! Світе тихий 266
І Архімед, і Галілей 267
Л. («Поставлю хату і кімнату») 267
Не нарікаю я на бога 268
Минули літа молодії 269
І тут, і всюди — скрізь погано 269
Якби з ким сісти хліба з’їсти 270
І день іде, і ніч іде 270
Тече вода з-під явора 270
Якось-то йдучи уночі 271
Бували войни й військовії свари 272
Зійшлись, побрались, поєднались 272
Дати життя і творчості Т. Г. Шевченка 273
Примітки 278

Для юного читача «Кобзар» давно став улюбленою книгою. Він навчає пізнавати життя, історію рідного краю, виховує любов до трудової людини і ненависть до її ворогів.

У «Малому Кобзарі» зібрано поезії для учнів середнього шкільного віку.