Трагічна доля тих людей, які в сорокових-п’ятдссятих роках брали участь у визвольних змаганнях українського народу проти гітлерівських і сталінських поневолювачів. У центрі твору — постать дівчини Софії Корчинської, нині старої, хворої жінки, котра через підозру у зв'язках з боївкою УПА потрапляє до лабет сталінсько-беріївського "правосуддя" й отримує максимальний строк покарання — 25 років позбавлення волі. Її поневіряння і муки, страшна дійсність, з якою вона зіткнулася в катівнях ГУЛАГу — ось основна канва сюжету. Завершується твір жахливими сценами розправи табірної верхівки за допомогою військ над повсталими в’язнями Кінгірського табору, що був розташований у степах Казахстану поблизу міста Джезказгана.